Цілком нове

«Передача думок на відстань. Професор Гарвардського університету Джозеф Райн після чотирирічних дослідів проголосив  себе рішучим прибічником можливості передачі думок на відстані.

Він провів понад сто тисяч дослідів. У його розпорядженні був штат молодих учених Гарвардського університету, і йому сприяв відомий американський професор психології Уільям Мак-Дугалл.

Перші досліди Райна звелися до занять зі студентами, які вгадували його думки. Йому вдалося відібрати групу із тридцяти молодих людей, що відрізняються особливою телепатичною сприйнятливістю.

Потім із цією відібраною групою почалися систематичні досліди, складність яких підвищувалася з часом. Від розгадування простих думок група перейшла до рішення різних математичних задач по завданнях Райна, який тримав їх у секреті від студентів.

До першого ж періоду дослідів відносяться досконалі з особливою пачкою карт: Райн виготовив пачку із 25-и карт із серіями різних малюнків.

Узявши будь-яку із карт, Райн пропонував студентові, що сидів у сусідній кімнаті, намалювати на папері малюнок цієї карти. Коли студенти почали виконувати такий дослід, тоді професор приступив до подальшої серії: він перемішував карти і розкладав їх на столі малюнком вниз. Студент через двері повинен був розповідати, в якому порядку лежать усі карти на столі, і всі тридцять чоловік через короткий час безпомилково почали називати порядок усіх 25-и карт.

Потім ці ж досліди були повторені зі студентами, що знаходилися вже не в сусідній кімнаті, а в іншому будинку за декілька кварталів. Досліди здійснювалися у присутності контролера, і ніяких трюків бути не могло.

Потім, також на відстані, почалося читання думок, і справа дійшла до того, що поети, запрошені Райном в його лабораторію, писали вірші, а студенти, водночас, по телефону, з іншого кінця міста, читали їх професорові вголос».

З іншого джерела повідомляють:

«Із Тибету в Берлін повернувся керівник недавньої експедиції на Гімалаї професор Діренфурт.

Кожен із учасників експедиції, говорить він, увесь час відчував на собі вплив якоїсь ворожої сили, вплив демона, що пильнує, за віруваннями тамтешніх мешканців, вершини Гімалаїв і карає смертю сміливців, які наважуються добиратися в заборонені місця.

Далі професор розповів про незвичайне загострення сприйнять жителів Тибету. Телепатія, говорить професор, так само широко розвинута у Тибеті, як і телефон у Європі. У нас у горах помер один провідник. Ми послали гінця в його рідне село. Посильному довелося затратити на дорогу дванадцять діб. Але ще до того, як він дістався до сільця, до нас з’явився гонець із цього сільця, який вийшов у день смерті носильника. Він сам сказав, що в селі знають про смерть односельця. Там відбулося уже відповідне моління, і його прислали сказати нам, щоб ми поховали мерця у горах.

Жителі Гімалаїв, за словами Діренфурта, шляхом самонавіювання уміють себе зігрівати у найлютіші морози. Так, наприклад, вони можуть спати без одягу в будь-який мороз на снігу, і їм вистачає, щоб відчувати тепло, прикритися однією лише сорочкою. Температура їхнього  тіла така висока, що мокрий одяг, яким їх накривав Діренфурт, через декілька годин цілком висихав».

Ще повідомляють:

«У шведському сенаті нещодавно був встановлений особливий електричний апарат для підрахунку голосів. Як тільки сенатор натискає зелену кнопку, на відповідній дошці загорається зелена лампочка, що означає «так». Червона означає «ні». Коли відбувається голосування, на дошці загорається стільки вогнів, скільки сенаторів знаходяться у залі, механічний лічильник провадить точний підрахунок червоних і зелених вогників, і на іншій дошці появляються відповідні цифри, причому автоматичний фотографічний апарат робить моментальний знімок. Фотографії зберігаються в архівах як речовий доказ голосування. Після кожного голосування голова натискає на свою кнопку, і всі вогні на дошці гаснуть.

Цим вдосконаленим апаратом шведські сенатори користувалися з повною довірою протягом деякого часу. Та ось днями розглядалося якесь питання, що здавалося майже беззаперечним. А тим часом на дошці спалахнуло 46 зелених лампочок і 42 червоних. У залі піднялася суперечка. Голова сенату тоді заявив:

– Наш робот, видно, не в порядку. Можливо, він рахує неправильно. Давайте краще вдамося до старого способу поіменного голосування.

Сенат послухався поради свого голови, і виявилось, що за резолюцію голосували 53 чоловіка і 34 проти.

Було піднято питання про перевірку усіх результатів голосування, починаючи із дня установки робота. Можливо, що цілий ряд законів був прийнятий роботом всупереч бажанню парламентарів».

Що ж тут нового? У всіх трьох повідомленнях, здавалося б, немає нічого нового. Вже застаріло, що робот-машина не замінить людський організм. Не нове повідомлення про передачу думок на відстань. Здавна це відомо. Так само точно відомо і те, що розповів професор Діренфурт. Водночас радієш усім таким повідомленням. Для когось вони дуже старі, але тим повторення такого старого завжди й корисні. А для інших такі повідомлення будуть новіші від нового. І можливо, уперше примусять подумати про силу думки.

Багатьом людям потрібно, щоб відомість пішла від особи з науковим дипломом. Тим краще, якщо професори, серед яких стільки було закоренілих, вузьких матеріалістів, почнуть, в ім’я справедливості, звертати увагу на справжні факти. Знову ж таки було б надзвичайно корисно, якщо і читачі таких повідомлень не полінуються написати або авторам повідомлень, або в редакції газет факти, які зустрічалися в їхньому  житті. Дуже просимо, не полінуйтеся сумлінно, хоча б і коротко, повідомляти спостережувані вами факти. Адже такими вашими спостереженнями ви можете привернути увагу несподівано корисних людей. Крім того, такими спостереженнями і сама механізація життя стане на належне місце.

Не слід заперечувати, але завжди треба порівнювати і докладати справедливо. Не забудемо, що навіть такий великий розум, як Наполеон, не зрозумів і відкинув першу пропозицію пароплава і торпеди, бо не міг зрозуміти силу пару. Хіба мало помилок сталося, але з цього не випливає те, щоб ці помилки продовжувалися і за них довелося б соромитися згодом.

Нехай чесна дійсність в усьому своєму багатстві, у всій висоті буде переконливим керівним началом.

13 травня 1935 р.

Цаган Куре.