Сліди думки

Думка, як явище реальне, що має форму і складається з тонкої матерії, заперечується. Всі заперечують те, чим живуть  і що складає основу життя. Проте думають всі і всі користуються енергією думки. Ця жахлива суперечність не усвідомлюється, і, заперечуючи основу сущого, люди позбавляють себе призначеної їм могутності. Прийде час, і думка вивчатиметься лабораторно-науково.
Грані Агні Йоги, т.13.

Газета повідомляє: «Двом професорам Кембриджського Університету вдалося зробити кінематографічний знімок людської думки. Це професор фізіології Адріан, один із відомих членів Королівського Вченого Товариства, і проф. Метіус. Адріан, який присвятив усе своє життя вивченню таємниць нервової системи, у 1932 р. отримав премію Нобеля, а всього за декілька днів тому був нагороджений золотою медаллю Королівського Вченого Товариства».

«Коли людина сидить спокійно в кріслі із заплющеними очима і думка її не зайнята нічим серйозним, тоді її мозкова речовина виробляє регулярні електричні розряди зі швидкістю приблизно десять розрядів за секунду. З допомогою вельми складних і хитромудрих апаратів та фотоелектричної камери проф. Адріану вдалося зареєструвати на кінематографічній плівці ці розряди. Він також виявив, що як тільки його пацієнт розплющить очі і почне зосереджувати на чомусь свою увагу, то частота електричних розрядів значно зростає і зазвичай досягає 2000 за секунду».

«Ритмічні імпульси продовжуються і під час глибокого сну, та рівнозначно, коли людина (або тварина) перебуває під наркозом. Професор експериментальним шляхом встановив тотожність коливань у різних осіб при вигляді одного і того ж предмету або явища. Різні думки, що виникають в залежності від зорових нервів, дають різні зображення на плівці».

«Свої досліди проф. Адріан головним чином зосередив на тій ділянці людського мозку, яка відповідає за зір. Він встановив, що ця ділянка вражаюче мала. Та й взагалі проф. Адріану вдалося з допомогою своїх апаратів довести, що більша частина людського мозку абсолютно не бере участі в жодному з розумових процесів».

«Свої досліди проф. Адріан довів вже до такого ступеня досконалості, що він легко тепер перетворює фотографічний знімок думки на звуковий і може передавати його для всіх по радіо. Під час публічної демонстрації аудиторія чула найрізноманітніші звуки залежно від того, що з’явилося перед очима пацієнта, який сидів на естраді і розплющував очі лише за вказівками професора».

Отже, дещо цілком природне і, можливо, давно відоме відображається вже і грубими механічними апаратами. Задовго до цих механічних зображень прекрасний учений Індії сер Джагадіс Боше такими ж шляхами дослідження відтворив пульс рослин, виявив навіть на випадкове око, як реагують рослини на біль, на світло, як позначається на їхньому пульсі поява навіть щонайменшої віддаленої хмарки. У повній графіці на стіні відбивалася вся судома смерті рослини, отруєної або проколотої. Тут же відмічався і вплив людської енергії на життя тих власне рослин, які ще донедавна навіть в очах цивілізованих людей були тільки нижчими, мертвими відростками.

В русі голки, що відмічає пульс рослини, можна спостерігати і вплив людської енергії думки. Думка добра, думка співчуття могла захищати рослину від дій отрути. Подібно, думка злобна підсилить смертельну дію. Якби ж швидше, якомога швидше, навіть в неосвічених масах людства зародилося усвідомлення про значення і потужність думки! Смішно і принизливо піддавати високі спостереження над думкою дії грубих механічних апаратів. Але для свідомості грубої потрібні такі ж засоби впливу. Одне усвідомлення значення думки вже значно перетворить земне існування.

В галузі телевізії чисто зовні механічно відбуваються великі вдосконалення. Тільки що було повідомлено, що навіть вже протягом цього року, ця передача бачення на відстані отримає нові можливості. Цілком імовірно, адже якщо відбувся вступ у цьому напрямку, то наслідки, поза сумнівом, нагромаджуватимуться в найкоротші терміни. Поступово і на телевізії буде спостерігатися відображення якості думки, якщо це стосувалося людських зображень.

Навіть деякі спостережливі фотографи підмічають, що різниця взнімках залежить не тільки від чисто зовнішніх умов, але і від якихось внутрішніх станів об’єкта. І в цьому випадку ми таким же чином підходимо до міркування про відображення думки.

Міркування про гіпнотизм і навіювання, тобто про треновані способи впливу, вже стають загальним місцем. Але обмежена свідомість все-таки слабо допускає, що не тільки в тренованих впливах думкою, але рішуче в усьому, при більш-менш ясному мисленні, відбуваються потужні впливи на оточуюче.

Це міркування ще раз нагадає і про ідею відповідальності, про яку ми мали і в недавньому минулому декілька нагадувань. Яка величава краса полягає в ідеї відповідальності і служіння. І немає такої точки у світі, де б людина не підпадала під ці два високі призначення.

Коли ми викликаємо з простору слова і звуки, то чи не йдуть з ними і всі супроводжуючі властивості енергії думки? На величезних відстанях ясно звучить людський голос, посланий думкою.

Поза сумнівом, через всі ці величезні простори разом із зовнішнім звуком протягаються і внутрішні струни найпотужнішої енергії. Хтось їх відчує дуже виразно, а хтось, навіть і відчуваючи їх, намагатиметься заперечувати. У такому запереченні знову ж таки буде значний елемент страху. Адже боязлива свідомість здригається від одного лиш натяку, що вона оточена якимись енергіями, впливами. Саме те, що, здавалося б, повинно окрилювати людей, якраз те вганяє слабовільних у жах. Саме у жах, який є наслідком чогось невизначеного, хаотичного. Але жахом не врятуватися від хаосу. Жах і є ворітьми до нього.

Чудово, огорнувшись всією мужністю, визнати велич думки і всіх енергій, що приводяться нею в дію. Хоча б заходами механічними все-таки хай спішно підходять люди до думки про думку, в усьому її могутньому значенні. І замість хаотичного жаху багато, здавалося б, таких нескладних проблем життя просвітляться від одного лише усвідомлення всіх можливостей думки. Недаремно мовиться: «Здійснюй не тільки тілом, але і думкою».

Хіба не захоплююче: «мислити в Безмежності»?!

12 січня 1935., Пекін.