Туди і звідти

Тепер головне питання ваше про покійну, дорогу для всіх нас. Цілком розуміємо усю вашу гіркоту, але для покійної кращими будуть ваші добрі сердечні думки про неї, без посилань сумних. Адже вона гостро відчуває і бачить нас. Адже тільки різниця у вібраціях щільного і тонкого плану перешкоджає тіснішому й відчутнішому спілкуванню. Древні народи набагато краще розуміли сенс переміни буття, ніж сучасні, цивілізовані мудреці. Скільки разів повторено у древніх вченнях про те, що смерті не існує, а є лише зміна оболонки. «Ми не помремо, а змінимося». У цій короткій формулі усе сказано, але люди якось не звертають уваги на це основне твердження закону буття. Ви пишете, що прагнете швидше перейти в Тонкий світ. Правильно, що ви думаєте про цей перехід, бо свідомість має бути до цього підготовлена, але прискорення цього переходу будь-чим за наслідками буде рівносильним невдалій передчасній операції. Кожен повинен виконати своє завдання у щільному світі: неможливо виявитися дезертиром! Усі елементи, що входять до складу наших оболонок, щільної і тонкої, повинні закінчити природно своє земне виявлення, щоб тим самим безперешкодно залучитися до життя у Тонкому світі. Покійна, маючи таке чуйне серце та залучена до мистецтва, звичайно, перебуває у прекрасних сферах із особами, близькими до неї за духовними спрямуваннями. Саме у сферах духу тяжіння особливо гостро діє, адже дух передусім – магніт. Прекрасне серце, як виразник духу, є кращим провідником або мостом серед сфер. Думка, як найтонша енергія, є основою Тонкого світу, а добра думка є найміцнішою творчою силою. Там усе твориться думкою і думкою ж усе руйнується. І земні думки мають таке ж призначення, тому можна собі уявити, як важливо посилати в простір думки творчі й прекрасні. Вам це повинно бути особливо близьким, бо ви завжди говорили про око добре. Поза сумнівом, і всі тяжкі умови Армагеддону повинні теж дуже обтяжувати вас. Адже ви особливо чутливі на різні світові хвилі. І кому зараз може бути добре? Вже не кажемо про життєві умови, які у кожного із нас пригнічені, але серце болить за усі лиха світу, на жаль! підготовлені самими людьми. Сам простір волає. У листах із різних кінців Землі повідомляють про незвичайні космічні явища. У шумі битв багато з цих знамень особливого часу тонуть. Але чуйні серця відчувають їх, і ніколи не було такого болісного напруження, як зараз. Планета тяжко хвора. Рівновага світу тримається завдяки одній країні, і радісно, що там кипить будівництво. І під час битв кожен повинен думати про відбудову і вносити її у своє поприще. Ніхто не знає, коли і де знадобиться застосування його праці і досвіду. Гасло «завжди готовий» особливо має бути повторюване зараз. «Завжди готовий» на дозорі в ім’я загального блага. Ваш словник добра завжди був таким великим, і зараз ви повинні почерпнути звідти прояви доброї бадьорості, яка принесе благо багатьом друзям, знайомим і незнайомим. У кожного із нас багато цих незнайомих друзів, і думка про них де-небудь сотворить дещо добре. Ці добрі думки сплетуться із прекрасними щонайтоншими думками /«звідти»/, і вийде контакт сильний. Впливи «звідти» безперестанні, а люди замість того, щоб прийняти їх вдячно, прагнуть відмахнутися, як від мух настирних. І в цій своїй необдуманості і недбалості люди часто позбавляють себе кращої допомоги. Ось і ваша дорога, відійшовши, звичайно, вже шле вам бадьорі, благі думки. Вона ж знає, коли побачиться з вами. І ви повинні зустрічати її думки такими ж благими думками, почуттями. Зойк горя зовсім не допомагає ні їй, ні вам самим. Коли люди від’їжджають в далеку подорож, близькі проводжають їх добрими побажаннями і чекають нової радісної зустрічі, так і тут. Пам’ятайте, «як внизу, так і вгорі», і ця аксіома вічного безперервного життя має бути усіма твердо засвоєна. Життя продовжується у тонких формах, які, на жаль, часто навіть занадто відображають наше земне перебування. Усе це аксіома, але стільки в земному побуті нагромадилося всіляких спотворень і самих диких видовищ, що прекрасна суть неспростовних трюїзмів і аксіом затемнилася. Людина, переходячи, не провалюється «у холоднувату безодню», а продовжує свій шлях, застосовуючи усі надбання. Їй там добре, і ви допоможіть їй своїми добрими думками.

Усе це аксіома, але стільки в земному побуті нагромадилося всіляких спотворень і самих диких представлень, що прекрасний смисл неспростовних трюїзмів і аксіом затемнився. Людина, переходячи, не провалюється «в холоднувату безодню», а продовжує свій шлях, застосовуючи усі накопичення. Їй там добре, і ви допоможіть їй своїми добрими думками.