Абунту

         Якщо, за справедливим зауваженням дослідника, втома вже є ступенем божевілля, то тим більше жорстокість буде вже гострим ступенем божевілля.

В університеті Вірджинії професор Гарі М. Джонсон говорив про наслідки втоми: «Якщо ви виснажилися – ви божевільний». «Виснажена людина виявить характерні симптоми тієї або іншої форми божевілля, і не завжди в малому ступені», – повідомляв доктор Джонсон, викладаючи результати своїх семирічних досліджень в Інституті Мелон.

«Неповороткість, неуважність, розлад мови, провали у пам’яті, впертість і хвороблива затятість, галюцинації, втрата свідомості, блукання і напади гніву – все це звичайні симптоми втоми, якщо навіть вони починаються  дуже поступово».

«Після хорошого сну втомлена людина звільняється від цих симптомів і часто відновлюється. Але буває, що і сон зовсім не встановлює нормальну рівновагу. Може статися, що наслідком виявляться нові види ненормальності, і людина впадає в бездіяльність, нечутливість, пригніченість і залишається апатичною до всього, без всякого інтересу й уваги, і навіть не може впроваджувати будь-які  роботи в її власній професії. Такий стан може тривати декілька годин, а то і декілька тижнів».

З іншого боку, лікарі при Колумбійському університеті опублікували нову теорію простудних захворювань. За цією теорією виявляється, що застуджується, власне кажучи, не людина, а бактерії і мікроби, а захворювання самої людини є тільки вторинним явищем. Порівняно нещодавно бактеріологи встановили, що один і той же мікроорганізм, в залежності від умов, в які він поставлений, може бути або патогенним, або сапрофітним. Зовсім нешкідливий мікроб при зміні середовища і умов існування перетворюється на патогенний. Нешкідливі мікроби і бактерії, що наповнюють порожнину носа і рота, під впливом вогкості або різкої зміни температури перетворюються на хвороботворних.

При цьому не треба забувати, що дійсно внутрішні умови людини будуть змінюватися не лише від зовнішніх обставин, але і під впливом стану нервової системи. Інакше кажучи, ми знову підходимо до того ж твердження, що пригніченість і неврівноваженість нервової системи  породжують величезну кількість випадків, які нещодавно вважалися такими, що походять від зовнішніх причин.

Зауваження дослідника про те, що втома породжує умови для божевілля, зовсім не парадоксальне. Дійсно, внутрішня нервова енергія приходить до такого неприродного стану, що визначення її як божевілля недалеке від істини.

Та ж сама найсильніша отрута, яка утворюється при нападах гніву та роздратування, хоча і видозмінена, але все ж відкладається в нервових каналах при різних ненормальних підйомах або пригніченості.

Можна лише привітати дослідника, який зважився назвати стан пригніченості божевіллям. Зазвичай люди бояться вимовляти такі загальноприйняті визначення. Божевілля розуміється як ступінь, що потребує ізоляції, але якщо безліч людей ходить на волі, навіть формально божевільних, то скільки ж їх знаходиться в різних тимчасових стадіях божевілля?

Якщо згадати всякі попередні законодавства, вчення, теорії філософій, то, звичайно, вони передусім піклувалися про встановлення рівноваги. Не якісь особливі психіатри, але саме життєві психологи закликали людей до таких станів, в яких відбувалися б найменші самоотруєння. Допущення до діяльності бактерій і мікробів у більшості випадків вже буде самоотруєнням, бо походитиме від свідомо спрямованої фальшивої діяльності. Так звана втома з усіма її тягарями також буде передусім наслідком неправильного розподілу праці.

Скільки разів і в прадавніх, і в новітніх Завітах пропонувалася мудра зміна праці, щоб уникнути обтяжливої втоми. Адже при достатньо різноманітній зміні праці сама по собі втома взагалі неможлива. До того ж мертвотна бездіяльність може породжувати один із найзгубніших видів втоми. Особливо зараз, коли виявляється стільки ніби не помічених раніше захворювань, кожен дослідник передусім шукатиме шляхи до рівноваги. Адже ми живемо не лише під час надмірної праці, але й під час найбільш ненормальних і часом убивчих взаємин. Варто узяти будь-яку сторінку газети, щоб переконатися, наскільки небувалі ознаки божевілля є широко поширеними. Чи не хочете, наприклад, прочитати в газеті такі рекорди 1934 року:

«За звичаєм минулих років, у 1934 році було поставлено декілька оригінальних рекордів».

«Німка Една Асселін отримала перший приз на міжнародному конкурсі домашніх господарок, очистивши від пилу коридор до 2-х метрів шириною і до 7-и метрів довжиною за 38 секунд».

«Американець Джемо Аагорд вийшов переможцем на конкурсі крикунів, що відбувся в штаті Небраска: він заволав так, що його було чутно на відстані 3 км».

«У Цинцинаті закінчився бриджевий матч, початий у 1924 році. Кожен з партнерів записав по мільйону з гаком очків».

«18-річна Роза Руні з Род-Айленда з’ їла в один присід 18 літрів молюсків («мулей»)».

«Кравець Ейндубер із Денвера протягнув у голкове вушко 12 найтонших ниток одну за одною».

Думається, що такі рекорди року достатньо нагадують про небезпечні ступені божевілля, що повзе і причаїлося серед людства. Для психологів дійсно постає неозоре поле для дослідження. При цьому скільки, здавалося б, нерозв’язних, державних і громадських проблем розв’яжеться через спрямування  до рівноваги. Той самий Золотий Шлях, так давно заповіданий, знову шукає людство серед надзвичайних і, напевно, неповторних сутінків божевілля. Ті ж щоденні вісті говорять про неймовірні злочини, здійснені з якоюсь незвичайною, холодною жорстокістю.

Звичайно, кожна жорстокість вже є божевіллям. Напевно, можна прослідкувати, яким чином нашаровувалося поступове божевілля жорстокості і прокляття. Ці шляхи, як найбільш негативні, завжди залишаться в межах божевілля. Дослідження, чому людина падає, вдаючись до прокляття і до всілякої огидної жорстокості, напевно, врятували б багатьох від цих шляхів темних. Якщо, за справедливим зауваженням дослідника, втома вже є ступенем божевілля, то тим більше жорстокість буде вже гострим ступенем божевілля. І не треба тішитися, що в наш просвітницький вік жорстокість зживається. На жаль, це зовсім не так. З’являються навіть нові види жорстокості, витонченої, яка вторгається в усі види побуту. Побажаємо, щоб божевілля досліджувалося дійсно в усіх видах.

24 січня 1935 р.

Пекін