Сценарії
Сценарій “Видатні люди”, приурочений ювілейним датам сім’ї Реріхів
Проект«Видатні люди» Ведучий: Шановні друзі, сьогодні ми зібралися, щоб прослухати деякі вибіркові матеріали про видатних людей Світу. Спочатку переглядаємо відео, де презентує українських видатних діячів Оксана Вакула – вчитель ЗОШ №5 Борислава, Львівської області. https://www.youtube.com/watch?v=eKIzxiURMwM Монтаж у виконанні школярів (після перегляду відео) : Ведучий школяр: І кожен Владиці приніс пошук свій:
Ведучий школяр: Про людство земне турбувались охоче.
Ведучий школяр: Дерзання такого не проминеш. Дерзанню такому немає меж ! Друзі, Ви прослухали переспів уривку з книги «Знаки Агні Йоги». Найкраща пісня – то пісня дерзанню. Вона охоплює всі полум’яні Людські серця, що горять, а не тліють, Вселяючи Світла прекрасні надії.
Ведучий: На екрані перед Вами пройде серія слайдів-портретів визначних людей, від часів античної Греції та Риму, Київської Русі, епохи Відродження, і до наших днів, серед яких діячі культури, мистецтва, винахідники, полководці, керманичі держав, просвітителі, котрі залишили по собі значний спадок для свого народу. https://www.youtube.com/watch?v=F1DUN74vBGE&feature=youtu.be Монтаж у виконанні школярів (після перегляду відео) : Ведучий школяр: «В історії людства протягом тисячоліть спостерігається одна цікава закономірність – час від часу в різних куточках Землі народжуються такі величні постаті, котрі ніби прийшли з майбутнього.
1. Вони височіють, мов могутні Велетні, над людським морем і подібні до маяків. Світло їхнього Духу не дає загубитися чи загинути у вихорах стихій. Вони були першопрохідцями – відкривали нові землі, створювали величні будівлі, прикрашали життя мистецтвом, музикою, поезією, літературою, пізнавали світ і створювали науки.
2. Вони дарували свої таланти так щедро, що цього спадку вистачало не на одне покоління, а на десятки поколінь. Вони були є і будуть охоронцями скарбів людського духу та думки.
3. Завдяки їхньому самовідданому служінню людство не виродилося, а навпаки – розвивалося і рухалося вперед по спіралі еволюції. Вони розширювали горизонти знань, надій і сподівань на прекрасне майбутнє, бо завжди є що вдосконалювати.
4.Це їх кожен народ вшановує як своїх героїв, бо вони не шкодували життя для кращої його долі. І це їм ми зобов’язані перемогою над злом, яке прагне володіти нами, коли наш дух спить.
5. Бо вони будять нас прикладом своєї величі. Біографія таких людей начебто така, як у кожного – дитинство, юність, кохання, праця. Але їхня працездатність та енергія така потужна, якою мало хто володіє. Тому вони і є Велетнями. Велетнями Духу.
6. Наприклад, земний шлях Олени Іванівни і Миколи Костянтиновича Реріхів – шлях Архатів. Архат – на мові санскриту означає «достойний», у буддизмі – святий, який досягнув вищої людської досконалості.
7. І якщо вчитися, то звичайно у них. І варто дізнатися про їхнє життя та про їхній спадок, адже це все – практичні речі, покликані прикрасити і покращити наше буденне життя.
Текст для людей старшого покоління:
1. Друзі, у 2019 році увесь Світ святкує 145-у річницю з дня народження Миколи Реріха, 140-у річницю з дня народження Олени Реріх та 115-у річницю з дня народження Святослава Реріха, сина подружжя Реріхів.
2. Дружина Миколи Реріха, Олена Іванівна Реріх, вела Миколу Костянтиновича по життю, подаючи йому мудрі пророцькі поради. Вона любила й цінувала Миколу Реріха, як видатну людину і як чоловіка. У книзі Олени Реріх «Біля Порогу Нового Світу» читаємо такий чудовий вислів про Миколу Реріха:
3. «…Він заповідав Нам свій шлях. Стараємося пригадати всі Його, нами такі улюблені, слова і вирази в побуті, в діях кожного дня, і глибока, щемка ніжність до Нього, і подив перед Його криштальною чистотою наповнюють нас. Він увесь ніби світився внутрішнім світлом, саме через цю чистоту серця і думки. У всіх нас останні роки особливо яскраво жило почуття невичерпної ніжності до Нього і бажання оберегти Його від усього грубого і потворного. Але чи було б це можливо у прийдешні години тяжких зіткнень?». (Лист Олени Реріх від 25 липня 1948 року, Кхандала, Індія). Олена Іванівна Реріх (1879 – 1955) 4. Святослав – молодший син у сім’ї Реріхів, мандрівник-дослідник, митець, художник. Великий вплив на його художні твори мала творчість батька. Наукова, педагогічна і громадська діяльність Святослава пов’язані з ідеями книг Живої Етики. Друзі, демонструємо відео про картини Майстра Гір – Миколи Костянтиновича Реріха. https://www.youtube.com/watch?v=_t8J4AY7-ek 1. «Чому гори нас так притягують? Звідкіля у людини ця жага підкорювати їхні вершини, часом ризикуючи життям. Хто бодай би раз піднявся на вершину гори, той зрозуміє. Бо небо стає так близько, а внизу така краса! І все, що так хвилювало і поглинало там внизу, тут, на вершині не чіпає і здається таким малим і дріб’язковим.
2. Ти починаєш розуміти, що причетний до чогось більшого – до Всесвіту, бо ти вже не розчиняєшся краплиною у людському морі, а стоїш один – одиницею, яка дає відлік усьому іншому. І тепер ти знаєш, що той, хто прагне на вершину, прагне оцінити себе, випробувати себе, починати з себе. (Прим. – слова від Оксани Ортинської).
3. Картини, які перед Вами пройшли у відео, намалював Микола Костянтинович Реріх, неперевершений «Майстер гір», художник зі світовим ім’ям, творчість якого належить усьому людству і закликає прагнути до вершин духу.
4. Реріх не переставав захоплюватися і самими горами і їхньою здатністю вже одним своїм грандіозним виглядом підіймати дух людини: «Гори, гори! Який магнетизм скритий у вас! Який символ спокою міститься у кожному виблискуючому піку. Найсміливіші легенди народжуються біля гір». Він признавався, що його власна планета була б обов’язково гористою.
Ведучий: Як слушно зауважила поетеса Ольга Сидорак: «Поезія Миколи Реріха, як і його художні полотна, характерна простотою у виконанні: чисті, світлі помахи пензля але складний внутрішній потаємний зміст творів. І щоб хоч трохи підняти цю завісу втаємничення, потрібно дійти до непростих його творів кожному своєю стежиною пізнання».
Ведучий школяр: Біографія М.К.Реріха насичена подорожами. Однією з таких була Центрально-Азійська експедиція. Друзі, переглянемо невелике відео «Центрально-Азійська експедиція Реріхів» . https://www.youtube.com/watch?v=f3O3A5vu998 Монтаж у виконанні школярів (після перегляду відео) :
1. Це була славетна і повна небезпек експедиція. Не шукачами пригод були учасники експедиції, а дослідниками, які привнесли в різні науки безцінні факти.
2. Сімейство Реріхів цілі і задачі експедиції описували наступним чином: «Окрім художніх задач, у нашій експедиції, ми мали бажання ознайомитися із положенням пам’ятників старовини Центральної Азії, спостерігати сучасний стан релігії, звичаїв та відмітити сліди великого переселення народів».
3. Не полишають Реріха під час Центрально-Азійської експедиції і образи України.
4. Побачивши біля Хотанської оази степ із безкінечними хвилями ковили, дослідник записав у щоденнику, що це йому нагадало Південну Україну.
5. Можливо пригадалося і Шевченкове: « Кругом його степ, як море, широке синіє». 6. Щоб досконало дослідити особистість, треба багато подорожувати.
7. Хто ходив шляхами Шевченка, Реріха, той зрозумів – під впливом могутньої краси української природи людина схильна мислити і творити геніально!
Ведучий школяр: Друзі, перегляньмо відео «Реріх та Україна». https://www.youtube.com/watch?v=CqVNUwCnEfk Текст для старших:
1. Микола Костянтинович Реріх у юному віці перебував під впливом таких видатних україністів свого часу як Шевченко, Гоголь, Куїнджі, Костомаров, Мікешин. Першим вчителем малювання був друг батька Миколи – художник Михайло Мікешин, автор відомого пам’ятника Богдану Хмельницькому в Києві. Друзі, образи цих людей щойно пройшли перед Вами. Так, Михайло Мікешин підмітив незвичайні художні здібності у Миколи, дав перші уроки малювання і переконав батька віддати хлопця в ту ж художню Академію, у якій вчився і жив Тарас Шевченко, меморіальну майстерню якого утримував Мікешин. В ній же Мікешин давав і перші уроки Миколі. Там Реріх почув і побачив твори Шевченка. Вони його вразили назавжди. «Кобзар» став настільною книгою для Миколи Реріха.
2. Про глибокий вплив поезії Шевченка на власну поетичну творчість Миколи Реріха свідчить нарис вірша Реріха, що зберігся у відділі рукописів Державної Третьяковської галереї в Москві. Поза сумнівом, він навіяний знаменитими «Думами» Кобзаря і його могутнім «Заповітом». Послухайте уривок: «…Ти перед смертю боявся за думи твої Помер Ти, але живе твоє слово – Задушевності повне, печалі часом…»
3. Незадовго до своєї смерті Мікешин заповідає Реріху поїхати до Каніва на могилу Шевченка і передати великому Кобзареві щирий уклін. Микола Костянтинович виконав прохання Мікешина у 1896 році під час першого відвідування України, коли здійснив подорож по Дніпру до Криму. (Є такі не до кінця досліджені відомості). «Кобзар» був однією з улюблених книг батька Миколи Реріха і часто читався у сімейному колі. Реріх, спілкуючись з багатьма Українцями, хотів реалізувати у своїй діяльності програму товариства імені Т. Г. Шевченко, намічену ще на квартирі його батька. Так, у 1908 році в Петербурзі вийшло друге видання «Кобзаря» під редакцією Віктора Доманицького, у підготовці випуску брав участь і Микола Реріх.
4. У Києві М.К.Реріх побував у Києво-Печерській Лаврі, пізнав Таємниці печер, побачив «Стіну Непорушну», Золоті ворота, величний Софійський собор. Він часто блукав по вулицях древнього міста, проникаючи гострим поглядом художника у глиб віків. Багато перших живописних робіт Реріха були «українськими». І Шевченко і Реріх були захоплені старовинною архітектурою своєї батьківщини і малювали етюди архітектурних пам’ятників.
Текст для школярів: Ведучий школяр: Друзі, демонструємо для вас актуальну на сьогодні картину «Знамено Світу».
Знамено Світу По замислу Миколи Реріха над пам’ятниками культури, музеями і науковими установами мав бути встановлений охоронний прапор – «Знамено Світу» – прапор білого кольору з трьома червоними кругами обрамленими червоним колом, які можна по-різному трактувати, найчастіше ті круги можна трактувати як минуле, сьогодення та майбутнє або мистецтво, наука, освіта.
1. Микола Реріх прославився, як ініціатор укладення міжнародного договору про охорону пам’ятників культури, відомого під назвою «Пакт Реріха». У 1935 році цей пакт був підписаний у Вашингтоні США та 20-ма країнами Латинської Америки.
2. У 1954 році, на основі «Пакту Реріха» представниками 56 країн, в тому числі і УРСР, яка в той час перебувала в складі СРСР, була підписана Гаагська Конвенція.
3. Усвідомлюючи, що «значення Києва велике», Реріх з особливою пристрастю боровся за збереження скарбів Київської Русі – України, Києва – «Матері городів Руських».
4. Україна завдячує щиро Реріху за збереження унікальних культурних пам’яток як магнітів майбутніх нових культурних Епох Краси й злагоди у всій розмаїтості творінь.
5. Скажемо наостанок, що Україна має свою глибинну історію, яка стосується Пакту Реріха і співтворчості Реріха з українськими культурними діячами. Щойно Ви все прослухали і оглянули. Виховне значення Пакту Реріха важко переоцінити.
6. Для України Пакт має надзвичайно важливе значення особливо сьогодні, коли нехтуються права її існування як держави, народу, як нації, людини – як носія унікальних традицій і неповторної культури. Скільки людських жертв Україні несе війна з Росією… Скільки культурних пам’ятників нищиться під час воєн. Без охорони досягнень Культури людство вернеться до часів варварства гіршого виду.
7. Вірш від Галини Британ «Видатні люди». (Написаний для сценарію 17.11.2019)
Вони ідуть вбираючи в серця, Усе, що на шляху – і біль і сльози, І плаче іноді замучена душа, Бо плаче хтось, – вона терпіть не в змозі… І щоби скинуть із душі тягар, Вони сідають – пишуть, мислять, творять, Господь послав їм цей чудовий дар, Вони ним світу щось Своє говорять. Говорять, щоб посіяти добро, Щоб тих, хто оступився – підійняти, Щоб кинути у землю те зерно, Яке вже завтра буде проростати… Вони говорять словом, у якім Все, що крізь душу можуть пропустити, Бо слово – це для них їх звичний дім, У нім вони живуть, і будуть жити…
|
