Особливе

Літо 1930 р. ми з Юрієм проводили в Парижі на Авеню Камоенс. Була велика квартира з довгими темними коридорами. Будинок старий, але підновлений. Служниця іспанка запевняла, що вона чує в коридорах якісь дивні шуми, але ми не звертали уваги на її заявки. Одного разу близько півночі Юрій проходив по коридору і почув зовсім виразно, що перед ним хтось ішов, мовби човгаючи туфлями по підлозі. Іншого разу вранці Юрій прокинувся, ніби розбуджений, і побачив біля ліжка дирижабль, що падав палаючи. Юрій розбудив мене, промовляючи, чи не сталося десь нещастя? У той же час загинув у Бельгії дирижабль, що летів із Лондона до Індії. Але найбільш вражаюче явище в цьому будинку було з чорною кішкою. У вісім годин ранку я вийшов до їдальні, де вже був накритий стіл для кави. Їдальня мала одні двері і проти них велике венеціанське вікно, тоді заперте. На білій скатертині столу сиділа велика чорна кішка з блакитною стрічечкою на шиї і пильно дивилася на мене яскравими жовтими очима. Ми всі кішок не любимо. Далекий від всяких потойбічних думок, я обернувся до Юрія, який був тоді в спальні, і сказав: «Яка гидота, кішка забралася», – і негайно знову подивився на стіл, але там ніякої кішки не було. Ми оглянули кімнату, в якій, окрім буфету і стільців, нічого не стояло. Запитали служницю, яка в той час несла каву, але ні вона, ні консьєржка про таку чорну кішку ніколи і не чули. Так ми про нашу «гостю» більше нічого не дізналися. Правда, саме на цьому місці завжди сиділа якась дама, яка згодом виявила усі властивості чорної кішки з жовтими злими очима. Чи не була кішка попередженням? Скільки таких епізодів можна записати. Одного дня сенатора Коні запитали, чи не бувало з ним чого-небудь незвичайного, нез’ясовного? Він замислився, а потім посміхнувся і сказав: «Все-таки був один такий випадок». Виявляється, Коні мав таємну прихильність до однієї особи. Але про своє почуття він нікому ніколи не говорив. Уже після смерті цієї особи, в один із пам’ятних її днів, посильний приніс об’ємисту посилку, яка виявилася мармуровим бюстом цієї особи. Звідки? Хто послав? Чому?

Коні ніколи не дізнався. Так, бувають такі посилки. І О.І., і Юрій, і Святослав знають, як із паризького банку приходить повістка про посилку. Багато надземного і серед земного життя.