Завдяки спілкуванню з Богом,
Ти – ТВОРЕЦЬ свого щастя
Твоя мета – досяжна. Прямуй до неї, розвивай себе!
Діючи разом, ми робимо наше життя кращим!

 Українською  По русски

Йди, йди, через усе йди, знаючи, що ніщо не належить нам і що цінним є лише накопичуваний досвід. Збирачем досвіду і знань може вважати себе втілений. Це його єдина мета і призначення в житті.

(Грані Агні Йоги, том.7, параграф 143, Гуру)

          

Опитування Опитування про бажання навчатись новому

Стаття розділу Особистості

Нотатки про самовдосконалення від Льва Толстого

Лев Толстой далеко не завжди відповідав відомому стереотипу суворого старця і письменника, автора об'ємних книг, графа, який вів украй не графський спосіб життя. Він був вихований зарозумілим і легковажним, успадкував від батьків пристрасть до азартних ігор разом із жвавим розумом, який йому важко було сфокусувати будь на чому. Він так і не здобув вищої освіти, зокрема був двічі відрахований з казанського університету. Отже, завдяки чому він пройшов шлях до мислителя з величезною працездатністю, що написав стільки, скільки не кожен прочитав за все своє життя?

Серед безлічі книг Толстого дещо загубилися його нотатки в щоденнику – у них автор сам для себе визначає правила з розвитку і зміцненню сили волі і розумових здібностей.

      

Лев Толстой пише нотатки про самовдосконалення

Хоч вони й були складені більше півтора століття тому, але й досі мають право знаходитись на видноті серед багаточисельної літератури з самовдосконалення. Толстой визначив три підвиди волі:
  1. воля тілесна
  2. воля чуттєва
  3. воля розумна
Кожен наступний з цих підвидів – головніше попереднього, але при цьому розвивати їх можна паралельно. Опанувавши всі три рівні, людина замінює дії керовані неусвідомленими інстинктами такими, яких бажає сама. А це відкриває нові, майже необмежені людські здібності і дає можливість вибирати свою дорогу у житті.


1. Перша сходинка

Насправді воля тілесна певною мірою розвинена практично в кожного. Завдяки їй людина, власне, і відокремилась від тваринного світу. Вона є необхідною умовою існування індивіда.
Проте є і винятки: дитинство, дряхлість і хвороби – як тілесні, так і духовні (апатія, анемія). Багато дій людина все одно виконує інстинктивно і не замислюючись, і, слідуючи їм, ми часом позбавляємо себе свободи вибору.
Отже, що радить Толстой для розвитку тілесної волі?

Щоранку призначай собі все, що ти маєш робити протягом всього дня, і виконуй все призначене навіть в тому разі, якщо виконання призначеного спричинить певну шкоду.
Окрім розвитку волі, це правило розвине і розум, який буде більш обдумано визначати дії волі. Тобто, умовно кажучи, розбір польотів вечорами дозволить за короткий термін зробити щоденні плани продуктивними.

Контролюй свій сон. Для кожної людини є оптимальна тривалість сну, і її треба заздалегідь розраховувати, і спати не більше і не менше, ніж це необхідно. Зайві півгодини з подушкою можуть бути приємними, проте вони позбавляють не лише контролю над своїми діями, але й заряду бадьорості на кілька годин. На думку Толстого, під час сну воля відсутня зовсім, тому сон він вважав за необхідне скорочувати нещадно, а вставати – до сходу сонця.

Усі тілесні неприємності перенось, не виражаючи їх зовні. А щоб розвинути й укріпити своє здоров'я, прагни «робити рух як можна регулярніше». Скажімо, налаштуй себе щодня і щотижня виконувати обов'язковий комплекс фізичних вправ. Сам Лев Миколайович радив «щодня робити рух на повітрі». Він ніколи не цурався важкої роботи, показав себе витривалим офіцером під час Кримської війни, а крім того – саме в той час, коли складав для себе ці правила – відвідував бальні танці, хоч і не хотів, і не любив танцювати. У тому числі й завдяки фізичним вправам Толстой майже до кінця своїх днів не мав ні дряхлості, ані занепаду. Він і у вельми поважному віці (за 80 років) міг проїхати верхи багато верст крупною риссю без будь-якої втоми.

Будь вірний своєму слову. У першу ж чергу – слову, даному собі.

Яку б справу ти не почав, не кидай її, не закінчивши. Також це допоможе розвинути усвідомленість дій – перш ніж щось зробити, ти вже уявлятимеш собі очікуваний результат. Як наслідок, ти станеш діяти цілісно і завершено, позбавившись метушливості. Сам Толстой у юності перепробував безліч справ і занять, і це правило він сформулював із свого особистого досвіду.

Май завжди таблицю, у якій були б визначені усі навіть дріб'язкові обставини твого життя, навіть скільки трубок палити щодня. А також скільки їсти, пити, займатися певними видами розумової і фізичної діяльності. З подібною таблицею легко планувати час, справи і витрати. До того ж часто можна чути про благотворність дотримання розпорядку дня – їжі, сну у певні години і т.д. Маючи чіткі звички, організм діє ніби за інерцією, а за різких змін – стає «дезорієнтованим», не встигає підлаштуватися під часті зміни.
Тут, як приклад, варто згадати іншого мислителя, не менше за Толстого стурбованого питаннями розвитку волі. Життя Канта було розраховане й уподібнене найточнішому хронометру. Протягом цілих десятиліть він жодного разу не вставав не вчасно. Широко відомо, що жителі Кенігсберга навіть перевіряли за ним свої годинники. Усе в його житті було продумано до найдрібнішої подробиці – до щоденного запису про те, що їсти, і кольору одягу, який вдягати. Налаштувавши правильну роботу свого організму, Кант створив інерцію і, як машина, продовжував жити, прагнучи нічим не порушувати раніше встановлених звичок.
Звичайно, це приклад певної крайності. Але не можна не погодитися з тим, що у даній пораді Толстого є чимала користь.

Якщо ти щось робиш, то напружуй усі свої тілесні здібності на той предмет, яким ти займаєшся. Регулярно запитуйте себе: що саме я роблю зараз? І якщо цих справ більше одної – вибирай найважливішу або терміновішу, відкладаючи інші.

На початок сторінки

2. Воля емоцій

Толстой говорив, що при розвиненій чуттєвій (емоційній) волі ти можеш контролювати свої емоції, викликаючи їх згідно твоїм намірам. Дуже схоже на один з постулатів сучасних підходів до розвитку емоційного інтелекту, чи не так?
Джерелом Усіх відчуттів є любов, вважав письменник. При цьому він розділяв її на любов до самого себе, самолюбство, і любов до всього що нас оточує – проте вони настільки тісно взаємопов'язані, що є по суті двома сторонами одного почуття. І якщо якась з цих сторін недостатньо розвинена, вона не дозволяє іншій повністю себе проявити. Сам Толстой в той час, коли створював ці правила, перебував у душевних пошуках, які то приводили його до повного самозречення, то дозволяли спокійно розважатись і гуляти. Але, як видно з його подальшого життя, у Толстого запанувала відображена у цих правилах самозречена сторона.
Отже, загальне правило: усі чуттєві дії не мають бути несвідомим виконанням потреб почуття, але – визначенням волі. Усі почуття, що мають джерелом любов до всього світу &ndash гарні; усі почуття, що мають джерелом винятково самолюбство &ndash погані.

Не піклуйся про схвалення людей, яких ти або не знаєш, або зневажаєш. Це одне з найбільш складних правил, оскільки величезну долю наших зусиль і витрат займають ті, що направлені на здобуття схвалення і пошани з боку оточуючих – часто нам зовсім не знайомих. Будучи гіпертрофованим, самолюбство у даному випадку веде до нездатності любити і втрати контакту з людьми.
Щоб здолати цю потребу, перш за все звикни до думки, що більшість людей навколо думають в першу чергу про те, що ж про них думає оточення. Про тебе і твої мотиви вони думають дуже мало, більше зайняті думками про себе. Корисно також регулярно виконувати дві вправи, ставлячи собі питання: «Що б я перестав робити, якби усі навколо вже відносилися до мене так, як я хотів би?» і «Що б я зробив зараз, якби думка байдужих мені людей навколо мене не цікавила?» Виходячи із своїх відповідей слід видаляти з життя зайве і поверхневе.

3аймайся більше сам з собою, ніж думкою інших. Якщо у людини є потяг до самовдосконалення і план для цього – добре. Проте при складанні і виконанні цього плану Толстой вважав за потрібне розраховувати перш за все на себе. Будучи, як і більшість великих людей, неуспішним у здобуванні стандартної освіти, він усього досяг самонавчанням, «...прагнув вдосконалювати себе розумово ...вчився усьому, чому міг і на що наштовхувало життя». Толстой багато зробив для народної освіти, але при цьому навчання заради оцінок і визнання не поважав. У створеній ним Яснополянській школі не було ні обов'язкової відвідуваності, ані будь-яких дисциплінарних вимог, проте освіта йшла успішно.

Будь гарним і старайся, щоб ніхто не знав, що ти гарний. Бути майстром у певній справі або робити багато корисного людям – це чудово! Але все легко знецінюється, якщо про це горлати на кожному кроці.

Шукай в інших людях завжди гарну сторону, а не погану. Налаштування на гарне дозволить і тобі, і тим, з ким ти спілкуєшся, виявити краще у собі. Завжди говори правду, і навіть коли твої дії можуть здатися оточуючим дивними, не виправдовуйся ні перед ким. Проаналізуй, де і коли з будь-якою метою тобі доводиться спотворювати правду у розмовах, і знайди спосіб досягати тих самих результатів, не вдаючись до брехні.

Для підпорядкування почуття користолюбства власній волі, живи завжди гірше ніж ти міг би жити. Не змінюй способу життя, навіть якби ти зробився вдесятеро багатше. Багатюща і могутня Римська імперія розпалася не стільки під натиском варварів, скільки розбестившись завойованим багацтвом і розкішшю. А людині, щоб змінити свій характер, треба набагато менше зусиль і часу. Розділяй речі на ті, які тобі необхідні, й ті, що слугують лише зайвому комфорту та допомагають вбити час. Розберись, як саме такі речі тобі шкодять (фізично, характеру), чого позбавляють (найчастіше – часу), і прибери зі свого життя хоча б найшкідливіші.

Жертвуй десяту долю всього того, чим ти можеш розпоряджатись, для блага інших. Усякий приріст до твого маєтку вживай не для себе, а для суспільства. При цьому витрачай завжди на конкретні корисні справи – не роздаючи гроші на абстрактну добродійність або у вигляді милостині.

Не дозволяй бажанню догоджати протилежній статі керувати твоїми діями – це не лише шкідливо, але й малопродуктивно.

Люблячи усіх однаково, не виключай і самого себе з цієї любові. Кожного ближнього люби так само як і самого себе, але двох ближніх люби більш, ніж самого себе.

На початок сторінки

3. Розум

Вища міра переваги волі є перевага її над розумом. Те, що з нами відбувається – наслідок того, що ми думаємо. Розумна воля дозволяє об'єднати якості тілесної й емоційної волі, визначити напрям всього нашого розвитку і досягти послідовного виконання встановленої для себе програми самовдосконалення. Наприклад: окрім системи розвитку волі, у Толстого в щоденнику є багатий набір правил розвитку пам'яті, розумових здібностей та ін.

Визначай на початку дня усі твої розумові заняття. Сюди відноситься читання книг, вивчення чогось корисного, а головне – час для обмірковування своїх дій. Його теж включай у свій розпорядок дня, виділивши окремо час для складання планів, аналізу того, що сталося (у Толстого було правило – по суботах передивлятися усе зроблене протягом тижня) і визначення нових цілей. Багато людей не досягають того, чого хочуть, у першу чергу тому, що усілякого роду заняття і непродуктивні думки не залишають їм часу на аналіз і планування.
Заведи собі блокнот, у якому ти визначатимеш свої цілі не лише на день, але і на все триваліші періоди життя. Толстой, крім того що ставив собі цілі та складав правила, ще й займався досить глибоким письмовим самоаналізом.

Коли ти займаєшся, старайся, щоб усі розумові здібності були спрямовані на цей предмет. Скільки б ти не намагався відшукати тихі і затишні обставини для розумових занять, усе одно завжди знайдеться те, що тебе може відволікти – тому радій кожній можливості протистояти спокусам і вчись зосереджуватись – нехай спочатку і через силу.

Не мрій. Не роби повітряних замків. Мрія від мети відрізняється тим, що тоді як мета служить тобі мапою, за якою ти йдеш до бажаного, мрія переносить тебе туди миттєво – і так само швидко повертає назад, розслабивши волю і навіть не давши нічого розгледіти по дорозі. Тому не змішуй мрії і вдумливе всебічне планування.

Щоб ніщо зовнішнє, тілесне або чуттєве не мало впливу на напрям твоєї думки, але щоб думка визначала сама себе. Коли почуття зашкалюють і штовхають на неадекватні вчинки, секундного погляду на себе з боку може вистачити, щоб це усвідомити і діяти розумно. Завдання спрощує те, що кожна людина втрачає голову у визначених для неї ситуаціях, їх можна врахувати і обдумати у спокійних умовах.

Яке б ти не почав розумове заняття, не кидай його доти, доки ти його не закінчиш. Це правило може призвести до великих зловживань – фантазіям і нескінченій софістиці. Тому його потрібно обмежити наступним правилом: май мету для всього життя, мету для відомої епохи твого життя, мету для відомого часу, мету для року, для місяця, для тижня, для дня, для години і для хвилини, жертвуючи нижчими цілями заради вищих.

Сила волі багато в чому схожа на м'язову – вона так само зростає і зміцнюється завдяки регулярним вправам, при яких тобі доводиться пересилювати себе. І сходить нанівець, якщо перестати займатися її розвитком.
Приступаючи до роботи над силою волі, братися одразу за всі правила не варто – це не лише нелегко, але й може на ранньому етапі викликати розчарування. Тому краще поступово вводити для себе нові правила. І пам'ятати, що одне з правил Толстого свідчить: не слідувати безумовно правилу, не випробувавши його.

На початок сторінки


За матеріалами статті «Рецепты силы воли от Льва Толстого»
опублікованої в журналі «Управление компанией», №4, 2008,
www.management.web-standart.net
Опубліковано: 13.07.2008
Останнє оновлення: 22.12.2008