Завдяки спілкуванню з Вищим,
Ти – ТВОРЕЦЬ свого щастя
Твоя мета – досяжна. Прямуй до неї, розвивай себе!
Діючи разом, ми робимо наше життя кращим!

 Українською  По русски

В усьому, навіть поганому, можна знайти менш погане і навіть корисне. І якщо це погане сприяло тому, щоб виявити лики, то це вже добре. Кожен, хто наближається до Фокусу Світла, повинен виявити суть свою до кінця.

(Грані Агні Йоги, том.7, параграф 303, Гуру)

          

Опитування Опитування про бажання навчатись новому

Стаття розділу Переконання

Як відбувається розвиток-самотворення людини


Дякую Стратегічному форуму і групі "Освіта" за те, що наштовхнули мене на ці роздуми!

Досі я ніде ще не читав конкретно про те, як відбувається самотворення-розвиток. Спробував подумати самостійно. Буду вдячний за посилання на статті та книги на цю тему. Зокрема можна свої коментарі додавати в гугл-документ, який став основою для цієї публікації.

Зміст


Важливе про термін “самотворення”

Тут термін “самотворення” вживаю в тому ж сенсі, що й російське “образование” (як процес). Перша частина слова – “само” – щоб прив’язати “творення” до людини – твориться людина (образовывается человек).

Замість слів "самотворення" і "самотвориться" в контексті даного тексту можна вживати слова "саморозвиток" і "розвивається" (звертаю увагу на постфікс "ся" – він означає "сам себе").


Принципові моменти для самотворення

  1. Наявність напруження
  2. Свідома робота у напруженні і проходження через нього
  3. Рефлексія (у рефлексії важливою є побудова зв’язків і ланцюжків, бо у цілісному світі кожен елемент пов’язаний із якимсь іншим елементом)

Джерелом напруження в людині можуть бути:

  • біль, який спричинює потребу зменшити/позбавитись його (логіка дій – “від”)
  • зіткнення з інакшим – моменти, коли міцні переконання/погляди людини стикаються із ситуаціями/поглядами, які суперечать цим переконанням; коли руйнується значна частина картини світу побудованої людиною в собі (логіка дій – “від”)
  • сильні прагнення – людина може (свідомо) йти на серйозні напруження заради вищих цілей, нових відкриттів і нових проривів – наприклад, Колумб (логіка дій – “до”)
  • інтерес до невідомого – людина може усвідомити, що ось тут перед нею є невідоме. Вона може просто жити з цим усвідомленням, а може задатись питанням і захотіти відповісти на нього (логіка дій – “до”). Підтримую думку Володимира Нікітіна, що для розвитку людини важливим є те, які питання вона ставить собі й іншим, в тому числі і більш досвідченим людям (вчителям). Питання є першим кроком до пошуку. Пошук може призвести до відкриття нового. Відкриваючи нове, ми розширюємо і поглиблюємо розуміння світу і себе.

На початок сторінки

Самотворення за можливої допомоги інших

Самотворення через практику зусиль у певному занятті

  1. Або я сам зацікавлююсь у певному напруженому занятті (наприклад, через бажання відповісти на певні свої питання), або мене зацікавлюють ним позайматись.
  2. Я кілька разів проходжу через напруження, займаючись цим: мені важко, я докладаю зусиль, я стараюсь, щоб просунутись.
  3. Після цього я рефлексую:
    1. Якими були мої стани і відчуття до, під час і після всіх цих напружень?
    2. Які створив результати і який досвід отримав?
      1. що це дало для заняття (для більшої справи)?
      2. що це дало для мого розвитку?
      3. як це вплинуло на інших і на світ?
    3. Як це все вкладається у мій світогляд, мої цілі, інтереси і бажання?
    4. Як це співвідноситься зі світоглядами інших, їх цілями, інтересами і бажаннями?
    5. Чи варто продовжувати рухатись в цьому напрямку діяльності?
    6. Куди саме варто рухатись?
    7. Як швидко й інтенсивно рухатись?
    8. Для чого більшого я хочу діяти?
    9. Що я хочу перевірити, що хочу дізнатись?
  4. Дати собі відновитись і перейти до кроку 1

Цей процес може відбуватись за допомоги інших людей – вчителя, (більш) розвинутих колег, фасилітатора або інших людей, які допомагають у розвитку (у самотворенні).

Самотворення через зіткнення своїх поглядів у бесіді з іншими поглядами

  1. У групі людей обираємо для бесіди тему, щодо якої в нас різні погляди
  2. Домовляємось про принципи ведення бесіди-зіткнення різних поглядів. Наприклад
    1. Прагнення вдосконалити власні погляди і максимально наблизити їх до дійсності
    2. Не боятись напруження, яке виникає і тримається
    3. Безпека для учасників, уникнення обговорення особистостей учасників
    4. Установка на те, що навряд чи існує один правильний погляд
  3. Бесідуємо – даємо відбутись зіткненням поглядів – з метою вдосконалити власні погляди і максимально наблизити їх до дійсності
  4. Після цього кожен рефлексує:
    1. Якими були мої стани і відчуття до, під час і після всіх цих зіткнень-напружень?
    2. Які нові і досконаліші погляди я створив для себе й інших?
      1. що це дало для мене?
      2. що це дало для розвитку предмету бесіди?
      3. що це дало для мого розвитку?
      4. як це вплинуло на інших і на світ?
    3. Як це все вкладається у мій світогляд, мої цілі, інтереси і бажання?
    4. Як це співвідноситься зі світоглядами інших, їх цілями, інтересами і бажаннями?
    5. Чи варто продовжувати бесіди на цю тему?
    6. Куди саме варто рухатись у бесідах на цю тему?
    7. Для чого більшого я хочу вести бесіди на цю тему?
    8. Що я хочу перевірити, що хочу дізнатись?

Дивіться наочний приклад бесіди-зіткнення різних поглядів.

Цей процес може відбуватись за допомоги інших людей – вчителя, (більш) розвинутих колег, фасилітатора або інших людей, які допомагають в розвитку (у самотворенні).

Вдумливе читання книги може бути легким варантом цього підходу.

Самотворення через роботу з прекрасним

Дивитись, слухати, вдихати, сприймати і відчувати прекрасне.

Намагатись усвідомити:

  • Куди воно спрямовує мене? Куди переносить?
  • Чому воно мене так торкає?
  • Чи до цього я відчував щось подібне?
    • Якщо так, то від чого?
  • Що дозволяє цьому прекрасному так на мене впливати? (деконструкція?)
  • Що я можу/маю робити, щоб наближати це відчуття прекрасного до себе, щоб частіше відчувати його? (конструювання?)

Цей процес може відбуватись за допомоги інших людей – вчителя, (більш) розвинутих колег, фасилітатора або інших людей, які допомагають в розвитку (у самотворенні).


На початок сторінки

Самотворення без допомоги інших

Самотворення через зіткнення і роботу з собою

Коли зловив себе на внутрішньому болі/прагненні і вирішив працювати з ним
  1. Вдалось усвідомити внутрішній (не тілесний) біль-потребу-прагнення-напруження (буває, що усвідомлюєш, що повторюється ситуація, яка в основі має ту саму не вирішену в собі причину)
    1. Тут важливо не плутати з емоційним відчуттям болю і втрати – як на мене, відчуття варто проживати протягом якогось часу, а тоді вже рефлексувати їх і працювати з їх причинами
  2. Прийняв рішення працювати з болем-потреблю-напруженням, а не обходити його увагою – щоб розібратись з причиною і знайти вирішення – щоб не повторювати цей біль-потребу-напруження
  3. Спробував різні підходи.
  4. Якщо відомих підходів недостатньо, пошукав нові підходи, відібрав ті, які імпонують і спробував їх.
  5. Внутрішня робота закріпляється-утверджується зовнішніми діями (наприклад, напрацюванням нової звички) – їх необхідно здійснити.
  6. Часто доводиться повертатись до кроку 1 до тих пір, поки не опрацюєш біль-потребу-напруження до кінця...
  7. Відрефлексувати пройдений шлях:
    1. В чому була головна суть болю-потреби-напруження?
    2. Що спрацювало при роботі з ним і чому?
    3. Що НЕ спрацювало і чому?
    4. Що дало мені проходження цього шляху?
Коли свідомо або несвідомо поставив себе у ситуацію високого напруження, або несподівано потрапив у неї

Можна або поставити себе у ситуацію напруження; або, потрапивши у напружену ситуацію, можна свідомо обрати шлях проходження через неї, замість евакуації з неї (головне адекватно оцінити свої можливості безпечно пройти через неї); або можна потрапити у ситуацію, з якої адекватно “евакуюватись” не можна (неадекватним є втікти або забути), і доведеться пройти через неї.

Напружена ситуація – це зовнішні впливи, і це моя внутрішня і зовнішня реакція на них. Це випробування себе. Це одне або декілька зіткнень мого внутрішнього і мене зовнішнього із цими зовнішніми впливами. Це внутрішня і зовнішня боротьба:

  1. Всередині старі уявлення стикаються із новими неочікуваними фактами, з новим досвідом, який може суперечити моїм старим уявленням/поглядам. Всередині я проходжу всі стадії болю-втрати, які виявляються і назовні:
    1. Шок
    2. Заперечення
    3. Можливі гострі переживання: порожнечі, відчаю, самотності, злості, вини, страху та тривоги, безсилля, роздратованості, бажання усамітнитись...
    4. Пригніченість аж до депресії
    5. Примирення-відновлення, або пошук і знаходження рішення
    6. Адаптація або адекватний вихід з напруження
  2. Рефлексія пережитого:
    1. Якщо я свідомо поставив себе у цю ситуацію, наскільки добре оцінив ризики, через які довелось пройти?
    2. Якими були мої стани і відчуття до, під час і після всіх цих зіткнень-напружень?
    3. Які нові і досконаліші погляди я створив для себе й інших?
      1. що це дало для мене, мого розвитку?
      2. що це дало для розвитку предмету-причини напруження?
      3. як це вплинуло на інших і на світ?
    4. Як це все вкладається у мій світогляд, мої цілі, інтереси і бажання?
    5. Як це співвідноситься зі світоглядами інших, їх цілями, інтересами і бажаннями?
    6. Чи варто уникати подібних випробувань?
    7. Куди саме варто рухатись далі у зв’язку з цим?
    8. Для чого більшого я готовий знов піти на подібні випробування? – Що я хочу перевірити, що хочу дізнатись, чого досягти?

Сподіваюсь, ці роздуми допоможуть тобі у розвитку себе, навіть, якщо розвиток в тебе відбувається по-іншому!


На початок сторінки

Опубліковано: 2.01.2021
Останнє оновлення: 2.01.2021