|
Опитування про бажання навчатись новому
Стаття розділу Переконання
Як відбувається розвиток-самотворення людини
Дякую Стратегічному форуму і групі "Освіта" за те, що наштовхнули мене на ці роздуми!
Досі я ніде ще не читав конкретно про те, як відбувається самотворення-розвиток. Спробував подумати самостійно. Буду вдячний за посилання на статті та книги на цю тему.
Зокрема можна свої коментарі додавати в гугл-документ,
який став основою для цієї публікації.
Зміст
Важливе про термін “самотворення”
Тут термін “самотворення” вживаю в тому ж сенсі, що й російське “образование” (як процес). Перша частина слова – “само” – щоб прив’язати “творення” до людини – твориться людина (образовывается человек).
Замість слів "самотворення" і "самотвориться" в контексті даного тексту можна вживати слова "саморозвиток" і "розвивається" (звертаю увагу на постфікс "ся" – він означає "сам себе").
Принципові моменти для самотворення
- Наявність напруження
- Свідома робота у напруженні і проходження через нього
- Рефлексія (у рефлексії важливою є побудова зв’язків і ланцюжків, бо у цілісному світі кожен елемент пов’язаний із якимсь іншим елементом)
Джерелом напруження в людині можуть бути:
- біль, який спричинює потребу зменшити/позбавитись його (логіка дій – “від”)
- зіткнення з інакшим – моменти, коли міцні переконання/погляди людини стикаються із ситуаціями/поглядами, які суперечать цим переконанням; коли руйнується значна частина картини світу побудованої людиною в собі (логіка дій – “від”)
- сильні прагнення – людина може (свідомо) йти на серйозні напруження заради вищих цілей, нових відкриттів і нових проривів – наприклад, Колумб (логіка дій – “до”)
- інтерес до невідомого – людина може усвідомити, що ось тут перед нею є невідоме. Вона може просто жити з цим усвідомленням, а може задатись питанням і захотіти відповісти на нього (логіка дій – “до”). Підтримую думку Володимира Нікітіна, що для розвитку людини важливим є те, які питання вона ставить собі й іншим, в тому числі і більш досвідченим людям (вчителям). Питання є першим кроком до пошуку. Пошук може призвести до відкриття нового. Відкриваючи нове, ми розширюємо і поглиблюємо розуміння світу і себе.
На початок сторінки
Самотворення за можливої допомоги інших
Самотворення через практику зусиль у певному занятті
- Або я сам зацікавлююсь у певному напруженому занятті (наприклад, через бажання відповісти на певні свої питання), або мене зацікавлюють ним позайматись.
- Я кілька разів проходжу через напруження, займаючись цим: мені важко, я докладаю зусиль, я стараюсь, щоб просунутись.
- Після цього я рефлексую:
- Якими були мої стани і відчуття до, під час і після всіх цих напружень?
- Які створив результати і який досвід отримав?
- що це дало для заняття (для більшої справи)?
- що це дало для мого розвитку?
- як це вплинуло на інших і на світ?
- Як це все вкладається у мій світогляд, мої цілі, інтереси і бажання?
- Як це співвідноситься зі світоглядами інших, їх цілями, інтересами і бажаннями?
- Чи варто продовжувати рухатись в цьому напрямку діяльності?
- Куди саме варто рухатись?
- Як швидко й інтенсивно рухатись?
- Для чого більшого я хочу діяти?
- Що я хочу перевірити, що хочу дізнатись?
- Дати собі відновитись і перейти до кроку 1
Цей процес може відбуватись за допомоги інших людей – вчителя, (більш) розвинутих колег, фасилітатора або інших людей, які допомагають у розвитку (у самотворенні).
Самотворення через зіткнення своїх поглядів у бесіді з іншими поглядами
- У групі людей обираємо для бесіди тему, щодо якої в нас різні погляди
- Домовляємось про принципи ведення бесіди-зіткнення різних поглядів. Наприклад
- Прагнення вдосконалити власні погляди і максимально наблизити їх до дійсності
- Не боятись напруження, яке виникає і тримається
- Безпека для учасників, уникнення обговорення особистостей учасників
- Установка на те, що навряд чи існує один правильний погляд
- Бесідуємо – даємо відбутись зіткненням поглядів – з метою вдосконалити власні погляди і максимально наблизити їх до дійсності
- Після цього кожен рефлексує:
- Якими були мої стани і відчуття до, під час і після всіх цих зіткнень-напружень?
- Які нові і досконаліші погляди я створив для себе й інших?
- що це дало для мене?
- що це дало для розвитку предмету бесіди?
- що це дало для мого розвитку?
- як це вплинуло на інших і на світ?
- Як це все вкладається у мій світогляд, мої цілі, інтереси і бажання?
- Як це співвідноситься зі світоглядами інших, їх цілями, інтересами і бажаннями?
- Чи варто продовжувати бесіди на цю тему?
- Куди саме варто рухатись у бесідах на цю тему?
- Для чого більшого я хочу вести бесіди на цю тему?
- Що я хочу перевірити, що хочу дізнатись?
Дивіться наочний приклад бесіди-зіткнення різних поглядів.
Цей процес може відбуватись за допомоги інших людей – вчителя, (більш) розвинутих колег, фасилітатора або інших людей, які допомагають в розвитку (у самотворенні).
Вдумливе читання книги може бути легким варантом цього підходу.
Самотворення через роботу з прекрасним
Дивитись, слухати, вдихати, сприймати і відчувати прекрасне.
Намагатись усвідомити:
- Куди воно спрямовує мене? Куди переносить?
- Чому воно мене так торкає?
- Чи до цього я відчував щось подібне?
- Що дозволяє цьому прекрасному так на мене впливати? (деконструкція?)
- Що я можу/маю робити, щоб наближати це відчуття прекрасного до себе, щоб частіше відчувати його? (конструювання?)
Цей процес може відбуватись за допомоги інших людей – вчителя, (більш) розвинутих колег, фасилітатора або інших людей, які допомагають в розвитку (у самотворенні).
На початок сторінки
Самотворення без допомоги інших
Самотворення через зіткнення і роботу з собою
Коли зловив себе на внутрішньому болі/прагненні і вирішив працювати з ним
- Вдалось усвідомити внутрішній (не тілесний) біль-потребу-прагнення-напруження (буває, що усвідомлюєш, що повторюється ситуація, яка в основі має ту саму не вирішену в собі причину)
- Тут важливо не плутати з емоційним відчуттям болю і втрати – як на мене, відчуття варто проживати протягом якогось часу, а тоді вже рефлексувати їх і працювати з їх причинами
- Прийняв рішення працювати з болем-потреблю-напруженням, а не обходити його увагою – щоб розібратись з причиною і знайти вирішення – щоб не повторювати цей біль-потребу-напруження
- Спробував різні підходи.
- Якщо відомих підходів недостатньо, пошукав нові підходи, відібрав ті, які імпонують і спробував їх.
- Внутрішня робота закріпляється-утверджується зовнішніми діями (наприклад, напрацюванням нової звички) – їх необхідно здійснити.
- Часто доводиться повертатись до кроку 1 до тих пір, поки не опрацюєш біль-потребу-напруження до кінця...
- Відрефлексувати пройдений шлях:
- В чому була головна суть болю-потреби-напруження?
- Що спрацювало при роботі з ним і чому?
- Що НЕ спрацювало і чому?
- Що дало мені проходження цього шляху?
Коли свідомо або несвідомо поставив себе у ситуацію високого напруження, або несподівано потрапив у неї
Можна або поставити себе у ситуацію напруження; або, потрапивши у напружену ситуацію, можна свідомо обрати шлях проходження через неї, замість евакуації з неї (головне адекватно оцінити свої можливості безпечно пройти через неї); або можна потрапити у ситуацію, з якої адекватно “евакуюватись” не можна (неадекватним є втікти або забути),
і доведеться пройти через неї.
Напружена ситуація – це зовнішні впливи, і це моя внутрішня і зовнішня реакція на них. Це випробування себе. Це одне або декілька зіткнень мого внутрішнього і мене зовнішнього із цими зовнішніми впливами. Це внутрішня і зовнішня боротьба:
- Всередині старі уявлення стикаються із новими неочікуваними фактами, з новим досвідом, який може суперечити моїм старим уявленням/поглядам. Всередині я проходжу всі стадії болю-втрати, які виявляються і назовні:
- Шок
- Заперечення
- Можливі гострі переживання: порожнечі, відчаю, самотності, злості, вини, страху та тривоги, безсилля, роздратованості, бажання усамітнитись...
- Пригніченість аж до депресії
- Примирення-відновлення, або пошук і знаходження рішення
- Адаптація або адекватний вихід з напруження
- Рефлексія пережитого:
- Якщо я свідомо поставив себе у цю ситуацію, наскільки добре оцінив ризики, через які довелось пройти?
- Якими були мої стани і відчуття до, під час і після всіх цих зіткнень-напружень?
- Які нові і досконаліші погляди я створив для себе й інших?
- що це дало для мене, мого розвитку?
- що це дало для розвитку предмету-причини напруження?
- як це вплинуло на інших і на світ?
- Як це все вкладається у мій світогляд, мої цілі, інтереси і бажання?
- Як це співвідноситься зі світоглядами інших, їх цілями, інтересами і бажаннями?
- Чи варто уникати подібних випробувань?
- Куди саме варто рухатись далі у зв’язку з цим?
- Для чого більшого я готовий знов піти на подібні випробування? – Що я хочу перевірити, що хочу дізнатись, чого досягти?
Сподіваюсь, ці роздуми допоможуть тобі у розвитку себе, навіть, якщо розвиток в тебе відбувається по-іншому!
На початок сторінки
Опубліковано: 2.01.2021
Останнє оновлення: 2.01.2021
|
|