Опитування про бажання навчатись новому

24 березня – традиційно Пам’ятний День Учителя
для кожного учня Вогняної Йоги

Над книгами Живої Етики Прийде прозріння – істинне бачення. Битву життя вже не в тому значенні Сприймемо, ніби це «крах і кінець», Ні – це лиш досвід і духу вінець. Кожне страждання – мов грім і блискавка – Буде для духу новою іскрою. Адже сприймаємо так земну путь: Досвід стражденний – духовну суть, Візьмемо ми у Простір Космічний. Наше Майбутнє – таке величне! Кличе воно нас, друже, так кличе... Тільки відкиньмо думки засмічені, Серця вогнем спалім їх, нечисті, І принесе тоді радісні вісті Серце. Воно тебе і порятує, – Чуєш? В космічному ритмі працює... Серце високі має потреби, І вболіває, друже, за тебе. Вказують шлях Владики одвічний:   «Слухайте Серце!   Серце – Космічне!»

Які б тези книг Живої Етики – Агні Йоги ми не виклали, вони будуть неповними, адже ці книги охоплюють всі еволюційні процеси творення життя земного і вказують нам прискорений вогненний шлях до еволюції Космічної. Та «Велич Космосу так мало усвідомлена! У кращому випадку люди говорять про теплоту Сонця, але ж Сонячна система в Космосі, ніби атом у Сонці» (Агні Йога).

Дванадцять книг Живої Етики започатковані 24 березня 1920 року. Цього дня М.К. та О.І.Реріх записали знамениту настанову від свого Духовного Учителя, яка стала першими рядками першої книги Учення Живої Етики. Вихід книг стартував у 1924 році і пройшов непомітним для ока земного, та вони стають осереддям нашого земного життя з його духовними, культурними та науковими надбаннями. Книги пульсують для нас буттям Космічного Серця.

1929, листи О.І.Реріх, Матері Агні Йоги

Радості вам у день 24 березня. Зійтися цього дня з найкращими взаємними побажаннями. Зігріти один одного прекрасними устремліннями – зміцнитися в співдружності для майбутньої роботи. Не у мирний час, не в легкі дні шлемо ці побажання, але ж радість є особливою мудрістю, а до пам'ятних днів потрібно принести всі свої кращі наміри. Якщо у когось горе, то саме в такі дні треба намагатися зцілити його від туги, і кращим засобом буде спільне дружнє побажання. Якщо у когось особлива радість, то саме в пам'ятні дні він захоче поділитися нею з друзями. Дружба, співдружність – не порожній звук, не хмарне, не порохняве розпорошення. Навпаки, співдружність є істинним цементом, на якому встоїть навіть наймасивніша деколи будівля.

Може здаватися, що поняття дружби є чимось природженим – чому не треба вчитися. Неправильно, і дружбі, і співпраці, і співдружності потрібно вчитися. Всі ці якості треба виховувати в собі постійною працею. Взаємна довіра, без якої неможлива і дружба, теж має розвиватися. Всякі нещирі усмішки будуть уділом неуків, котрі не знають про основи буття. Але кожен, хто залучився до Живої Етики і збагнув необхідність етичних основ, відмінно розуміє, що щирість і співпраця будуть тими міцними засадами, на яких набувається вдосконалення.

Дорогі друзі, пам'ятного дня 24 березня ми зійдемося в різних частинах світу і пошлемо наші кращі думки Тому, Хто у вічній праці та у вічній красі складає щасливе майбутнє. І це щастя не буде чимось нерухомим і закостенілим у самозвеличенні і своєкористі – воно буде радісним напруженням всіх світлих якостей.

Хай цього дня кожен перегляне свої світлі якості. Якщо він знайде в собі нове благодатне зерно, хай порадіє. І прийде він до друзів своїх не на холодну бездушну нараду, а для вогненного і прекрасного спілкування. Мобілізуємо ж всі свої сили, для служіння людству. Не розпинатимемося про людські помилки, а сподіватимемося, що вдасться по всій землі засіяти те благодатне насіння, котре називається добром. Це сім'я добра потребує прекрасної оздоби, і тому, закликаючи до добра, служитимемо і красі. Краса і добро – ключ до радості.

Радості вам у день 24 березня.

О.Pеріх, М.Реріх, 1939 рік.

Матеріал підготовлено Н.Л.
Опубліковано: 20.03.2009
Останнє оновлення: 23.03.2009