Завдяки спілкуванню з Богом,
Ти – ТВОРЕЦЬ свого щастя
Твоя мета – досяжна. Прямуй до неї, розвивай себе!
Діючи разом, ми робимо наше життя кращим!

 Українською  По русски

...Жити над особистими інтересами, жити інтересами Загального Блага, свого народу, Батьківщини, усього людства і всієї планети – означає зруйнувати стіни особистої в'язниці, означає розбити шкаралупу своєї аури і вийти спершу на Планетний, а потім вже і на Космічний простір.

(Грані Агні Йоги, том.7, параграф 64, Гуру)

          

Опитування Опитування про бажання навчатись новому

Стаття розділу Особистості

Опір злу

Як зло добром покрить зумієш –
то буде краща протидія.

«Відійди від зла і сотвори добро», – заповідає апостольська мудрість. У короткому заповіті поміщено дві визначені дії. «Відійди» і «со твори». І не тим «сотвори», що тільки відійдеш. Ні, «відійди» – і неодмінно «сотвори добро». Один відхід від зла ще тільки половина справи. Але «сотвори», зроби, створи добро, як противагу злу. Стисло і безумовно вказано створити добро. Без дії, без свідомості, без устремління духу не буде досягнуто і виконання заповіту. Але як часто для самонасолоди цей бадьорий і наказовий заповіт перетворювався на кислий і нерухомий по суті своїй відхід. Якщо відійдеш, то вже і добро буде. Ні, рідні мої, чи не надто легко? Для добра треба ще всіма силами духу і тіла потрудитися. Добро не горіх, що потребує лише міцного зуба.

З тупості, із сплячої свідомості добро не відтворюється. Рілля благоденства, з посівами і жнивами, заповідана Апостолом в істинному всезнанні життя. І ще питання, коли більше поту спаде, при посіві, чи при жнивах. Цей же невпинний заклик до дієвої праці розсіяний в усіх апостольських закликах. Адже зло в основі своїй активне. Воно відійшло від добра і у відході вже проявило суть активності. Значить, і противага, перш за все, повинна бути активною. Зло стверджує себе, бо інакше воно не притягне до себе. Також стверджує себе і добро, і благо, адже без справ воно мертве.

Не битву із злом, не звеличення цим ворога заповідає Апостол, а творче створення добра. Світло не бореться з пітьмою, але спалює, витісняє її. Але для такої перемоги потрібна поступальна швидкість світла. Ще й яка швидкість і нестримність!

Апостол заповідає благородний опір злу створенням безлічі добра, яке, подібно до світла, проб'є і розсіє будь-яку тьму зла. Звичайно, без спротиву і поступальної дії зло неминуче буде наздоганяти відступаюче добро, адже виповнений весь простір (жодна частина простору не залишається порожньою, а заповнюється або одним або другим). Відступаючи, ми збільшуємо поле ворога.

Як же визначити зло? Східна мудрість вказує таке: «Протистояння злу є однією з основних якостей у пошуках Ієрархії. Не фізичні властивості дадуть завзятість перед злом, але дух і вогонь серця створюють обладунок перед хитрощами зла. Але як зрозуміти зло? Звичайно, воно, перш за все, руйнування. Але ж заміна ветхого будинку новим і кращим не буде руйнуванням. Значить, руйнування є розпадом, що приводить до аморфного стану. Такому розпаду треба уміти протистояти. Треба знайти сили духу, щоб пересилити страх, властивий при непротивленні злу. Тож нехай готуються до протистояння злу».

Та ж мудрість застерігає: «Невже мало землетрусів? Невже мало руйнацій, ураганів, холоднечі, спеки надмірної? Невже не підіймався Хрест вогненний? Невже не сяяли зорі в денний час? Невже не палала вогненна веселка? Чи мало знаків, що примножилися? Та людство не хоче знати явищ напередодні явного серед хаосу. Тож не наполягатимемо на видимому знаку, коли сумнів засліпив людей. Але серед сліпих і глухих знаходяться діти Вогню. До них ми посилаємо знаки, щоб впізнавали настання Світла».

На початок сторінки

Тож, знову, без усвідомлення того, що відбувається, без дієвості ми ще раз підпадатимемо під зло. Знову будемо натикатися на безглузде руйнування, з огидним поверненням до аморфності, непроявленості.

Хто має право – повернути проявлене найвищою творчістю до пітьми непроявленого? Хто ж може гасити світло в ім'я пітьми?

І чи не вказано діями формувати і поглиблювати свідомість свою? Без свідомості як же зрозуміємо, де благо? Сер Джинс зауважує, що коли дати мавпам друкарські машинки, то, можливо, через мільйон років вони в безперестанній, випадковій стукотні вистукають і сонет Шекспіра. Але якою буде цінність цього несвідомого стукоту?

Сліпий стрілець, що пускає у простір стріли, теж може деколи добути здобич, але ж він не братиме участі в цьому досягненні.

Мільйони років розкидає людство стріли у просторі, але з них лиш деякі посилаються свідомо для добра. І тому велике сум'яття і саморуйнування, замість витіснення пітьми. По совісті признаймося, хіба полегшило або вирішило людство життєві проблеми свої? Навпаки, всі заборгували і матеріально і духовно; всі перезаклалися так, що навіть і не визначити, де кінець і початок перезакладу всесвітнього. Навіть матеріально люди загубили облік свого надбання, бо піддали його незліченній кількості ними ж видуманих нагромаджень. Немов діловий контракт, в якому хотіли механічно передбачити всі умови і поміж перевантажень виклали замість чотирьох четвертин – п'ять четвертин в одному цілому. Без усвідомлення добра губиться сенс накреслень.

Чим же є добро? Якщо зло є розкладанням і аморфністю, то добро мусить бути творенням, творінням, всерозумінням загальної користі. Та ж мудрість заповідає: «Трудись, твори добро, шануй Ієрархію Світла. Цей заповіт наш можна накреслити на долоні навіть новонародженого. Таким нескладним є начало, що веде до Світла. Щоб сприйняти його, треба мати чисте серце».

І ще: «Скажу нелюдам і ханжам про зраду. Вони вважають, що зрада тільки в тридцяти срібляниках, але забувають, що вона в кожній огуді і ганьбі. Не треба думати, що злобне слово не буде зрадою. Найчастіше саме злість невіддільна від зради і наклепу. Одне чорне дерево живить ці ганебні гілки. І наслідки будуть такими ж чорними, як і чорне коріння ганьби. Треба відучитися від жаху злих слів».

Так відмежовується тьма зла від благотворного добра.

У технології є дуже цікавий розділ про опір матеріалів. Можна легко перекласти ці обчислення мовою людських відносин і одержати повчальні висновки про життєвість опірності. Хто хоче померти, той найлегше і вмирає. Життєвість – у цілісності, в русі, в наповненні простору. Наповнюючи простір добром, добрими посиланнями і добрими думками, ми отримуємо космічну підтримку нашому спротиву злу. При нагнітанні цього отримується безмежно зростаюча енергія. Тому добротворчість є найбільш гідним і практичним заняттям. А скільки можливостей і великих і малих, вимірюваних і не вимірюваних, містить в собі добротворчість. І скільки чисто медичних рішень несе в со бі профілактика добром. Крім того, по суті своїй, добротворчість, як енергія поступальна, спрямовує нас нестримно вперед. У цьому священному наступі ніяка пітьма не страшна.

На початок сторінки

Не забудемо, що та ж апостольська мудрість, яка говорить про «дух утішителя», вона ж стверджує і «збурення духу». Без цього священного збурення не збуряться води і не прийде зцілення.

Ви знаєте, що найбільш дієвим захистом у нічний час від леопарда і тигра буде потужний електричний ліхтар. Засліплене породження пітьми з жахом відступає і ховається, якщо хвиля світла безстрашно спрямована в очі. Ще більш потужне світло випромінює серце людське. Пронизує пітьму цей промінь, якщо обурення духу послало його непорушно, без сірих сумнівів.

«Смертельне око» Йога непохибне, якщо він захищає Добро. Але Йог і не буде Йогом, якщо він у добрі похитнеться. Головне ж, не згасити «електричного» світла серця нашого. Перед цим сяйвом відступлять всі породження пітьми. Відступлять і зберуть на себе все те, що самі готували проти Добра. Опір злу буде тим благородним дійством, котре заповідалося вищим Вченням. З благородного нагнітання енергії народжується та піднесена витонченість, яка є основою Культури.

Кейланг, 1931. Микола Реріх.


Переклад українською: С.О.
Опубліковано: 3.12.2016
Останнє оновлення: 3.12.2016