Завдяки спілкуванню з Богом,
Ти – ТВОРЕЦЬ свого щастя
Твоя мета – досяжна. Прямуй до неї, розвивай себе!
Діючи разом, ми робимо наше життя кращим!

 Українською  По русски

Молитва Ісусова при зосередженні на ній звільняє свідомість від потоку звичайних думок і замінює їх непотрібність думкою про Вище. Потрібно ж нарешті зрозуміти, що багато думок абсолютно не потрібні і навіть шкідливі. І якщо їх зовсім призупинити, то нічого, окрім користі, від цього не буде. Призупинення звичайного потоку думок діє на свідомість, як хороший тонічний засіб.

(Грані Агні Йоги, том.7, параграф 255, Гуру)

          

Опитування Опитування про бажання навчатись новому

Стаття розділу Особистості

М.К.Реріх

Зброя Світла


Воістину, сліпий той, хто не хоче бачити.

На практичних заняттях по римському праву наш старий професор якось дав завдання щодо переслідування наклепу. Обговорюючи цей предмет, ми дійшли висновку, що за наклеп і дифамацію (оголошення в ЗМІ дійсних або видуманих відомостей, що ганьблять чиюсь честь і гідність – пр.) кара була порівняно малою. При цьому ми запитали професора – чому в жодному законодавстві не карався оприлюднений брехливий факт. Пам’ятаю, як добродушний професор посміхнувся, здійняв руки догори і сказав: «Тоді довелося б посадити у в’язницю дев’ять десятих всього світу».

Ці мрії студентів про охорону людства від брехливих фактів рано чи пізно знову згадуються. Саме накопичення руйнівних для людства обставин ніби вказує, наскільки серйозно треба звернути увагу на всі глибоченні цілі океани брехливих вигадок, в більшості своїй свідомо спрямованих до зла.

Жодні сучасні законодавства, якби навіть і намагалися іноді припиняти шкідливі наклепи, не в змозі боротися з шепотінням брехні. Хтось скаже, що це той же наклеп, але дуже багато подібних злошепотінь не підійдуть під статтю про наклеп але, разом з тим, будуть розсадником надзвичайно шкідливим. Навіть якщо ми постараємося не звертати увагу на всяку брехню, яку, як птахи, щебечуть люди, зовсім не даючи собі звіту, які страшні вироки іноді містяться у веселому щебетанні віталень, то від цього шкода не зменшиться. Але, окрім цих безвідповідальних щебетань, в світі розрослося багато свідомо брехливих вигадок, що мають єдину і цілком усвідомлену мету – визначеної шкоди розкладання і спустошення.

Якщо почати перераховувати зустрінуті кожним з нас факти такої шкідливості, то склалася б величезна книга зла; ще приклад: людям іноді зі сцени демонструють виготовлення зліпків замків для підроблених ключів, чим навіюють слабовільним глядачам різні шкідливі ідеї. Перераховувати шкідливі вигадки було б вже само по собі шкідливим, але треба примусити себе, хоч деколи, подумати, скільки явної брехні виступає в житті, руйнуючи на своєму шляху найцінніші, а часто і незамінні можливості.

З храму люди почали виходити оновленими для нової обмови. Звуками співів почала заохочуватися душа до лихослів’я. Краща героїка драми почала спонукати до підозр. Та й молитва – чи не стає загрозою? Чи не так? Чи добре це?

Для смертельності отрути змії не потрібно гігантського росту; малі і єхидна, і змійка коралова. Згубна отрута навіть малого скорпіона.

На початок сторінки

Про обман думає ошуканець. Зраду замислює зрадник. Жахами карається боягуз. Кожен по-своєму. Скажи, про що думаєш, і я скажу, хто ти є.

Звичайно, якщо закони повинні захищати безпеку громадян, то, зрозуміло, що і закони проти наклепу і брехні повинні поступово посилюватися. Якщо людство бачить, що потік зла дуже винахідливо збільшується, то дивно було би боротися з ним засобами давнього римського права, Кодексу Юстиніана чи навіть Кодексу Наполеона, який частково наслідували багато хто з подальших законодавців.

Якщо зло створило свої нові формули, то і протидія йому повинна постійно поновлюватися.

«Виховані» діти не повинні нічого бажати, ні до чого не прагнути і притупити всі свої творчі устремління, сліпо наслідуючи стандарти вихователів, яких, у свою чергу, ніхто ніколи не вчив нічому благому і творчому.

Запилений сірий одяг, в який ми закутали Етику і будь-яку світлу творчість! Він знайшов собі яскравих замінників у вигляді засудження, лихослів’я та поширення брехливих вигадок. Дивно спостерігати, наскільки пожвавлюються обличчя лишень при одному наближенні брехливої вигадки. Як збагачується словник, і наймовчазніший гість стає ледь не оратором. І це не тоді, коли він сам введений в оману, а, власне тоді, коли він відмінно розуміє, що бреше.

Винахідливий брехун і в підозріннях; судячи по собі, він, вступаючи у цю сферу, почувається як риба у воді. Злобна досвідченість підбадьорює його в тому, що витівки його залишаться безкарними. Звичайно, якщо ви нагадаєте йому слова Писання: «Як самі міряєте, так відміряється і вам», він тільки самовдоволено змахне рукою, кажучи: «Після нас – хоч потоп!»

Його злобна свідомість підкаже йому, що власне самозбереження – знаходиться тільки у злі, і без зла він, як риба без води, тратить свою життєздатність. У цій затятій злісності, в цьому підозрінні, в цьому бажанні очорнення всіх проявляється і глибоченний атеїзм.

Для брехуна немає жодного Високого Образу, перед яким він міг би засоромитися. Його бідна уява не малює йому жодних перспектив його власного майбуття, коли він звітуватиме у діях своїх або, точніше, коли він повинен буде поставити себе на місце, заслужене ним самим.

Мудро сказано: «Чиніть так, як ви хотіли б, щоб і з вами чинили». Якщо кожен брехун внутрішньо усвідомлюватиме, що він не тільки вимовляє крилате гороб’яче слово, але і чинить при цьому дещо, передбачене кримінальним законодавством, то він зайвий раз подумає – чи не надто дорого обійдеться таке, любе йому, лихослів’я.

На початок сторінки

Цілком природно, що збільшення своєкорисливих погроз та викрадання дітей в Америці викликали там посилення протидіючого закону. Але, ймовірно, в ці дні Ліндберг гірко посміхається, усвідомлюючи, що цей посилений закон поки що йому ні в чому не допоміг. Навіть навпаки, саме після введення закону появилось якесь нове здирство, ніби наруга. Чи не доводить ця наруга, наскільки вже зло розрослося, як таке, і заходи проти нього вже запізнюються?

Чи не стає це схожим на гангрену, яку марно намагається наздогнати ніж хірурга? Чи не приходимо ми знову до того ж рішення, яке порушувалося і в інших життєвих сферах? Тобто, чи не час негайно ввести у школи, з найнижчих класів, основи практичної Етики?

На жаль, цей предмет потрапив в число абстракцій, про які не завжди навіть прийнято говорити, адже це буде визнане чимось несучасним, невихованим і викличе жорстокий глум і протидію союзників свідомого зла. Але якщо давнє слово «Етика» (наука, що вивчає мораль – пр.) саме ні в чому і не винне, то чи не винні ми самі, що зробили бесіду про все хороше недопустимою у наших вітальнях?

Чи не ми винні в тому, що покрили нижчі, тваринні основи Етики, скучними сірими тогами і надали злошептунам найвиразніші сторінки словника? Адже ентузіазм, цей світлий вогонь серця, вважається непристойним у «поважному» товаристві. Похвала і захоплення, ці квіти Саду Прекрасного, вважаються майже знаком невихованості. І похвала, замість її взаємонадихаючого значення, набуває вигляду якогось умовного лицемірства, що саме так і сприймається.

Але для цього треба мати хоч якусь уяву. Треба виховувати цю уяву, щоб вона могла вивести за межі сьогоднішнього дня. Люди дуже бояться хвороб, злиднів і всіляких нещасть. Найбільш зухвалі брехуни і наклепники деколи виявляються грубими фетишистами. Вони знають про якісь нещасливі знаки, та не хочуть знати лишень того, що зворотній бік є просто повернений їм їхній власний бумеранг. Карма!

Кожному, хто спостерігав за метаннями бумерангу, згадується, як іноді недосвідчений і необачний метальник потім з криком намагається відскочити від власного ж знаряддя, яке невблаганно наздоганяло його і било з математичною точністю сили самого посилання. При цьому досвідчені метальники називали постраждалого, перш за все, дурнем. Справді, ніякої іншої назви неукам злості і не можна придумати.

Як всі неуки, злошептуни перш за все дурні! Які б облудно блискучі слова не вимудровували вони в своїх злошепотіннях, як би не намагалися розвеселити наївне товариство огидною вигадкою, вони залишаться перш за все дурнями! Кожна їхня брехня з абсолютною точністю акумулюється і, в несподіваний для них момент, завдасть їм удару ще сильнішого, бо кожен сад росте, як темний, так і світлий.

На початок сторінки

Дивно, що земля повинна була існувати несказанне число років для того, щоб зараз виникла така потреба волати супроти величезної кількості зла, породженого брехнею! Та варто взяти будь-яку газету, і події одного тільки дня покажуть, якої страшної межі досягнуло людство, бажаючи шкодити одне одному.

Хотілось би, як дітям сказати: «В час гри не бийтеся!», так само сказати і дорослим: «Спробуйте прожити один день, не завдаючи шкоди одне одному!»

Здається, що в такий день, котрий людство прожило б без шкоди, відбулось би якесь щонайбільше диво, якісь найпрекрасніші, цілющі можливості зійшли б так само просто, як іноді може зійти добра усмішка серця або плодоносна злива на висохлу землю.

Одного разу жінка сказала священнослужителеві: «Коли я молилася, то священне Зображення посміхнулося мені». А мудрий священнослужитель відповів: «Серце твоє посміхнулося, і відповіла йому усмішка Спасителя». Невже ж неможлива ця рятівна усмішка правди, усмішка милостивого дару і самозречення? Невже ж дійсно, егоїзм, цей один із найближчих родичів брехні, вже став переможцем?

Не може цього бути там, де з глибокої давнини вже дано наймудріші Заповіти. Не у нудьзі, спотвореній нерозумінням Етики, а в радості Етики, перетвореної вогнем серця, всіма кращими заповітами від юнацтва, від дитинства нехай ідуть діти новим шляхом великої співпраці з Благом, що творить!

Історія дає нам дивовижні приклади, як часто, не тільки дитячий, ще не зіпсований мозок змінювався мисленням, але навіть, здавалося б, закоренілі злочинці просвітлювалися. Приклади цих просвітлених злочинців завжди вказуються Великими Заповітами; значить, ніщо не втрачене. Отже, на щастя, не самим страхом перед законами, але саме просвітленням свідомості можна досягти найкращих наслідків.

Один учений говорив мені: «У нас не залишилося формул». Ах, яка неправда! Всі прекрасні формули не тільки збережені у всій життєвості, але і не велика мужність потрібна, щоб знову звернутися до формул прекрасних і милостивих. «Серцезнавством» називається цей предмет очищаючий. Звичайно, ця благовість хай огорнеться у шати Світла: як сказав Апостол Павло, «огорнемося зброєю Світла».

У цих світлих шатах, в обладунку блискучому серед сяючих факелів серця, неважко буде не спати всю довгу ніч і дочекатися Вранішнього Світла. Ніхто не сказав, що свята не потрібні. Навпаки – Свято Свідомості, Свято Праці, Правди, яке воно глибоко надихаюче! А головне, що воно можливе у будь-якій хатині, аж до палацу!

Будемо ж все, хай найтемніше, хай найзліше, покривати світлим творінням, тим, яке принесе Свято Душі людської. На тому і зійдемося!

Гімалаї, 1 травня 1932.



На початок сторінки

Над перекладом з російської працювали Надія Л.,Сенів О.
Опубліковано: 6.02.2009
Останнє оновлення: 11.03.2009