Завдяки спілкуванню з Богом,
Ти – ТВОРЕЦЬ свого щастя
Твоя мета – досяжна. Прямуй до неї, розвивай себе!
Діючи разом, ми робимо наше життя кращим!

 Українською  По русски

Молитва Ісусова при зосередженні на ній звільняє свідомість від потоку звичайних думок і замінює їх непотрібність думкою про Вище. Потрібно ж нарешті зрозуміти, що багато думок абсолютно не потрібні і навіть шкідливі. І якщо їх зовсім призупинити, то нічого, окрім користі, від цього не буде. Призупинення звичайного потоку думок діє на свідомість, як хороший тонічний засіб.

(Грані Агні Йоги, том.7, параграф 255, Гуру)

          

Опитування Опитування про бажання навчатись новому

Сторінка розділу Питання та відповіді

Оксана Мась: Жити своїм життям


Оксана Мась – одна з небагатьох українських художниць, картини якої представлені в найвідоміших галереях світу. Сміливість і нестримне прагнення до свободи допомогли їй втілити свої мрії в життя і досягнути неабиякого успіху. В цьому інтерв'ю пані Оксана розповідає про шлях свого становлення як гармонійної людини і стверджує: "Жити потрібно тільки своїм життям".

Innovations: Художники, які заробляють на своїх картинах – рідкість в нашій країні. Як Вам вдалося зробити свою справу прибутковою й досягти такого успіху?

Оксана Мась: Соціум дійсно шалено тисне на діячів мистецтва. Цей тиск починається з родини. У моїй родині теж ніхто не очікував того, що я стану художником. Звідусіль ми чуємо, що художники – це дуже бідні люди, які не спроможні заробляти на життя власною працею. Мені про це говорили менше, тому що я – жінка: мовляв, для жінки не так критично бути художницею. На жаль чи на щастя, майже кожен повинен подолати ту перешкоду, коли спочатку в тебе не вірять близькі люди.

Тому, як це не банально звучить, потрібно непохитно вірити в себе. Ще в Біблії написано: «не заривай талант у землю». Щодо мене, то я завжди в себе вірила надзвичайно, знаючи, що хочу малювати й мандрувати. Мені здається, що важливо пам’ятати те, ким ти хотів стати в дитинстві.

Крім того, своїм успіхом я великою мірою завдячую тим, що завжди звертаюсь до професіоналів. Коли кожен займається своєю справою – все виходить. Я зрозуміла, що продавати картини не можу, тому що тоді мені б довелося змінити професію – стати галеристом.

Спочатку я намагалася розвиватись в Україні, але згодом усвідомила, що такими темпами далеко не зайдеш. Тоді я зробила свої каталоги й вийшла на кілька московських галерей. Розпочалася співпраця.

Суспільство тисне на художників, нав’язуючи стереотипи, які насправді не відповідають дійсності. Є дуже цікаве дослідження російського культуролога й філософа Григорія Козлова («Покушение на искусство»), де він розвінчує міфи про те, що великі митці були такими бідолашними, якими їх звикли вважати. На жаль, правди ніхто не шукає – більшість людей задовольняє поверховий погляд на реальність. Звідси й стереотип про те, що художник має бути бідним...

На початок сторінки

Innovations: І ця віра завжди Вас супроводжувала?

Оксана Мась: Щиро кажучи, не завжди. Людині повинно бути комфортно в цьому світі. Те, що нам пощастило народитись – вже є чудовим саме по собі, є достатнім для натхнення і радості життя. Ось цю радість і життєвий комфорт потрібно зберігати щодня, адже щойно ви його втратите – з’являється відчуття, що ви живете чужим життям.

Оточенню зручно, щоб інший був таким, як усі, – більш контрольованим і передбачуваним. А коли людина живе своїм життям, то вона зазвичай є неконтрольованою й непередбачуваною. Тому завжди варто залишатись собою, а це є найскладнішим завданням. Ще складніше залишатись собою, коли приходить перший успіх і починаються слава, інтерв’ю, запрошення... І тут теж важливо не розмінятись і пам’ятати про своє призначення.

Innovations: А як відчути, де твоє життя, а де – чуже? Ви переважно керуєтеся своїм відчуттям комфорту?

Оксана Мась: Так, і річ у тім, що коли ти займаєшся своєю справою і живеш так, як хочеш, одразу це розумієш: розумієш, хто твоя людина, а хто не твоя, що твоє, а що – ні. І цю зону комфорту необхідно зберігати, адже тоді ти досить тонко відчуватимеш, що варто робити, а чого не варто.

На жаль, більшість людей сприймають життя і світ досить поверхово, адже для того, щоб дивитись глибоко, потрібно мати спокій у душі, а це можливо лише тоді, коли ти живеш своїм життям.

Я вважаю, що індикатором може бути відчуття невдоволеності. І коли людина всупереч цьому продовжує займатись не своєю діяльністю, врешті-решт вона тоне у ній і оговтується вже років у 60, коли вже запізно щось суттєво змінювати. Тому дуже важливо про це пам’ятати щодня.

Innovations: Ви одразу себе знайшли? Ви здобули не одну освіту...

Оксана Мась: Насправді дві освіти, які я отримала, – художня і філософська – доповнюють одна одну. Художник від художника відрізняється насамперед філософським поглядом на життя, тобто розумінням життя. Є люди, які дивляться на світ з боку і описують його, а є люди, які намагаються перебувати всередині, і теж про це пишуть. Перебувати всередині, так би мовити, в епіцентрі набагато складніше. Але тільки тоді можна передати, яким світ є насправді.

Щодо навчання, то в нашій країні дуже гостро постає проблема викладання мистецтва, адже щороку ми втрачаємо випуск. Сучасне мистецтво в нас практично не викладають. На жаль, академічною плитою придавило багатьох художників, адже їх протягом чотирьох років вчать лише малюванню. Натомість художник має чітко усвідомлювати, що саме і як саме він хотів би малювати. Крім того, потрібно вміти намалювати картину і подивитися на неї відсторонено, намагаючись оцінити.

В українських навчальних закладах викладають колишні студенти, які не відвідували всесвітньо відомі галереї, арт-фестивалі, музеї і не бачили оригіналів картин, про які вони розповідають. Випускники цих навчальних закладів також не мають змоги виїхати на навчання за кордон, і коло замикається: усе навчання відбувається за книжками. Однак можна сто разів побачити репродукцію в каталозі, та коли ти стоїш перед картиною – це зовсім інше відчуття.

Саме тому я пішла на філософію: мені гостро не вистачало того, що дала мені художня освіта. Я розуміла, що намалювати можу все, але проблема в тому, ЩО малювати.

На початок сторінки

Innovations: А як би Ви оцінили менеджмент сучасного мистецтва в Україні?

Оксана Мась: Менеджменту українського сучасного мистецтва практично не існує, тоді як за кордоном мистецтво давним-давно живе своїм власним життям.

Наприклад, наші українські галереї минулого року тільки-но вийшли на рівень Москви. На жаль, досі немає жодної галереї, яка би представляла Україну на міжнародних фестивалях сучасного мистецтва, окрім «Арт-Москви». Якщо ж немає галереї – неможливо вивести художника на відповідний рівень.

Загалом сучасне мистецтво – це не лише живопис. Це також зріз сучасного кіно, літератури, музики, архітектури, балету тощо. На противагу нашому єдиному приватному центру сучасного мистецтва Пінчука, в Парижі є близько трьохсот приватних музеїв, фондів, арт-центрів.

Художникові ж передусім необхідно відокремити бізнес від мистецтва. В арт-бізнесі працюють галеристи, арт-дилери тощо. Натомість художники малюють тоді, коли вони не можуть не малювати. На жаль, той, хто себе до кінця не розуміє, іде в мистецтво за славою чи грошима.

Innovations: Ви вирізняєтесь з-посеред інших тим, що працюєте в різних техніках...

Оксана Мась: Так, в мене й справді є більш як 13 проектів, виконаних різними живописними техніками. Але сама техніка не має вирішального значення, адже коли думаєш над тим, ЯК щось зробити, щоб було не так, як у інших, – зайдеш у глухий кут. Зусилля, спрямовані на те, як відрізнятись від інших, забирають дуже багато енергії. Тому на кожен проект своя техніка знаходиться тільки тоді, коли знаєш, ЩО ти хочеш сказати й маєш ідею. Однак для іншого проекту ця техніка може бути невідповідною, і це цілком нормально.

Не варто боятися, що тебе не впізнають чи ти не зможеш повторити попередній успіх. У моїх проектах не так легко простежити одну лінію, але, як на мене, саме так і має бути. Для цього необхідно мати сміливість і свободу.

Нерідко художник сам не знає, яким буде наступний проект, і це надзвичайно цікаво – пізнати себе через свою творчість. Самопізнання дає набагато більше, ніж можуть дати будь-які університети, адже робота над собою – найскладніша у світі річ.

На початок сторінки

Innovations: Що Вас надихає?

Оксана Мась: Те, що я отримала шанс потрапити на цю планету й жити в цьому світі. Оскільки я багато подорожую, то бачу життя таким, яким воно є насправді. А коли маєш таке відчуття, то натхнення не потрібно десь шукати.

Innovations: Вам завжди хочеться малювати? У Вас завжди душевний підйом?

Оксана Мась: Так, я малюю завжди. Цей стан радості від життя майже незмінний – він рівний. Я можу в різний спосіб проводити час, але це не впливає на мій стан.

Innovations: Що для Вас було найбільшою перешкодою на шляху до успіху?

Оксана Мась: Перешкоди й досі є. Я переконана, що для людини основною перешкодою є вона сама: її страхи, комплекси тощо. Якщо ти хочеш чогось досягнути, а в тебе не виходить – це перший сигнал для того щоби замислитися, чому це так.

Наприклад, мої рідні спочатку не розуміли, як я можу весь час їздити за кордон. Однак згодом вони до цього звикли, адже я повинна бути в курсі останніх тенденцій в мистецтві. Найважче було позбутися власної неорганізованості та усього, що заважало мені реалізовувати те, що я хочу. І це є проблемою багатьох людей.

Innovations: Яким, на Вашу думку, є найбільший успіх для людини?

Оксана Мась: Взагалі, мені не подобається поширене розуміння слова «успіх». На жаль, в нашій країні успішними вважаються люди, які придумали щось на кшталт ефективної схеми пограбування. Насправді ж успішним є той, хто живе в гармонії з собою, а такого успіху досягають лише одиниці.

Людина повинна постійно творити. Якщо ти не ростеш – то деградуєш, і за цим принципом побудовано все в природі.

Крім того, важливо бути максимально вільними у своїх прагненнях. Не можна концентруватись лише на грошах чи лише на стосунках, чи ще на чомусь, адже тоді людина стає занадто залежною від цих речей і не може розвивати в собі інші таланти чи відкривати нові джерела радості.

Вважається, що за життя потрібно змінити мінімум п’ять професій. Тоді можна зустріти старість із відчуттям повноцінно й цікаво прожитого життя. Загалом, бути легким і незалежним – це найскладніше в житті.


На початок сторінки



Джерело статті: www.innovations.com.ua
Опубліковано: 23.06.2009
Останнє оновлення: 23.06.2009