Опитування про бажання навчатись новому

Ефект Кірліан
(фотографування аури)

Немає нічого ціннішого для еволюції людства, ніж відкриття і винаходи, які дають Ключ до розкриття загадкових таємниць Природи і Людини. Одне з таких відкриттів – винахід подружжя Кірліан, який дав людству нове універсальне розуміння життя і смерті.

"Вражаюче відкриття або винахід подружжя Кірліан настільки велике і значне, що навіть важко уявити собі, який величезний вплив матиме воно в багатьох областях нашого життя. Винахід подружжя Кірліан, не менш важливий за своїм значенням, ніж запуск космічного корабля."

(Гр.А.Й., 6.11.1960 р.)

Здавна люди вірили, що кожну людину повиває енергетичне поле, яке служить їй певним захистом. І завжди в людини було прагнення побачити і дослідити його.

Стародавні намагалися, і небезуспішно, відображати це поле на найтонших пластинках із деяких металів.

У 1777 році професор Ліхтенберг, вивчаючи електричні розряди на покритій порошком поверхні ізолятора, спостерігав характерне свічення. Минуло майже сторіччя, і це свічення було зафіксоване на фотопластині і отримало назву "фігур Ліхтенберга".

На початок сторінки

У Росії в середині минулого століття відомий на ті часи вчений Наркевич-Іодко, повіривши селянинові, який бачив різноколірне світло навколо людей неозброєними ніяким приладом очима, винайшов дуже простий електричний пристрій, що дозволив відобразити це свічення на фотопластині. Світився щойно зірваний з гілки листок, поволі втрачаючи сяйво у міру згасання. Приємним рівним світлом променилася рука місцевого церковнослужителя після молебну, та чомусь світле коло розривалося і згасало після домашніх тихих колотнеч. Яскравими іскрами вимощувалася доріжка від руки юнака до руки предмету його таємних зітхань. Зовсім мінялося свічення у людини, яка раптово захворіла: з'являлися темні крапки, плями, звужувалося і перетворювалося на рвані шматки колись рівне поле. Знімки ці публікувалися в наукових журналах, російських і зарубіжних, питань народжувалося багато.  

Сам вчений дотримувався строго наукових поглядів щодо природи картин, що формуються: "Людський організм постійно виробляє електрику в нервових тканинах і є своєрідною електричною батареєю, що постійно обмінюється зарядами з навколишнім простором".

1882 рік став для вченого роком визнання його відкриття. Свій спосіб фотографування Наркевич-Іодко назвав електрографією. Про Якова Оттоновича писали, як про вченого, що випередив свій час. Вдалося йому знайти і досить конкретне застосування своєму відкриттю. Проводячи численні експерименти, він зауважив різницю в електрографічній картині однакових ділянок тіла хворих і здорових, стомлених і збуджених, сплячих і не сплячих людей. Передбачив можливість використання методу для визначення психологічної сумісності.

З 1890 року Яків Оттонович працював в Інституті експериментальної медицини разом з прославленим Павловим. Почесними членами цього інституту були Луї Пастер і Вихров. Коло досліджуваних проблем було дуже широке.

Одночасно з роботами Наркевича-Іодко фотограф-любитель Монюшко повідомив про можливість фотографування випромінювань за допомогою іскри.

Демонстраційні досліди Ніколи Тесли у 1891-1900 роках наочно показали можливість газорозрядної візуалізації живих організмів. Тесла отримував фотографії розрядів звичайним фотографуванням. Фотоапарат знімав у струмах високої частоти предмети і тіла. Але складність використовуваної тоді апаратури для отримання електрографічних знімків перешкоджала широкому розповсюдженню метода.

На початок сторінки

Електрографічні знімки робили знайомі з працями попередників Бітнер, Погорєльський, чеський фізик Навратіл, американець Ніфер, німець Цапек. Всі свідчили про фіксацію невідомих науці видів випромінювання.   

З 1905 року, під тиском нових ідей у фізиці і революційної ситуації в суспільстві, ці роботи були надовго забуті. І тільки в тридцяті роки російські винахідники – подружжя Кірліан наново підійшли до цих досліджень.

Семен Давидович Кірліан пройшов цей шлях із самого початку. Він був майстром золоті руки, який оживляв усе, до чого торкався. Він міг полагодити практично будь-який електроприлад, мікроскоп, фотоапарат, все – аж до рентгенівського апарату.

"Спостережливість – ось наріжний камінь, покладений в основу всього нового в науці, у тому числі і отримання електричних випромінювань живої і неживої природи. Працюючи фізіомеханіком у фізіотерапевтичних кабінетах лікарень, я звернув увагу, що діатермічні розряди між тілом хворого і електродом, мовби починають "жити". Під час процедури вони змінюють забарвлення, динаміку.. Здавалося, їх поведінкою управляє тіло хворого. З'явилися думки, ідеї…" "А що буде, якщо поставити між електродами і шкірою фотоплівку? Та в голубуватому свіченні повного скляного електроду вона засвітитися. Тоді вирішено було скло замінити металом, правда, розряди стали болючими. Нічого! Наука вимагає жертв. При ізоляції від землі неприємне пощипування пом’якшало."

(З щоденника Кірліан)

Так були отримані перші унікальні знімки об'єктів неживої і живої природи з використанням "струмів високої частоти".

"Для виконання задуманого були потрібні нові знання. Довелося вивчати електронну оптику, знайомитися з оптичною фотографією, складати схему за схемою. Нажаль перші експерименти дали не "розсипи зірок", а скелет пальців. З'явилися очманілі думки, чи не справа це "рентгену"? Але досліди продовжувалися. Шлях до "розсипів" був тернистим, він пройшов через нетрі схем, опіки, непередбачені результати, відчай. Це був не Його величність випадок, а довга і наполеглива праця. Праця проникнення у невідомий світ, де зариті дорогоцінні формули здоров'я і довголіття людини"

(З щоденника Кірліан)

На початок сторінки

Десять років подружжя Кірліан в домашній лабораторії створювали і удосконалювали прилад, що дозволяє проводити дослідження свічення об'єктів в електромагнітному полі (як джерело високовольтної високочастотної напруги був застосований видозмінений резонанс-трансформатор Тесли, що працює в імпульсному режимі), робили тисячі високочастотних знімків вивчаючи механізми і можливості невідомого раніше явища. Якість зображень була набагато вищою, ніж у Наркевича-Іодко і всіх, хто повторював його роботи.

Одного разу працівники одного з інститутів привезли подружжю Кірліан два зовні однакових листки рослин. Помістивши їх у поле високої напруги, винахідники, на подив багатьох, отримали на знімку різні зображення. Співробітники призналися, що один з листків взятий від хворої рослини. Пізніше пришли до висновку, що новий метод дослідження розпізнає хвороби на ранній стадії їхнього розвитку і не тільки у рослин, але і в людини. За знімками можна провести ранню діагностику, можна виявити рецидив хвороби, можна об'єктивно оцінити терапевтичну дію хімічних препаратів.

"У шкірі закладені своєрідні біомеханізми, що виконують важливі функції і зв'язані через нервову систему з внутрішніми органами… Ми припускаємо, що за наявності порівняльних таблиць картин електричного стану шкірного покриву в нормальному і патологічному стані можна буде використовувати наш метод, як засіб ранньої діагностики в медицині, в тваринництві. Світ чудових розрядів стане у добрій нагоді людині."

(С.Д., В.Х. Кірліан, У світі чудових розрядів)

В процесі досліджень учені виявили ще один цікавий факт: розрядний процес знаходиться в залежності не тільки від хворобливого, але і від емоційного стану об'єкту.

Так подружжя Кірліан відкрили вікно в невідомий світ. Їхні розробки були захищені двадцять одним авторським свідоцтвом. Та небагато з учених встигли заглянути у цей світ, оскільки "Держтехніка" розчерком пера наглухо закрила це вікно, поставила роботи подружжя Кірліан в розряд абсолютно секретних, закритих тем.

На початок сторінки

"Питання про людські випромінювання важливе надзвичайно. Винахід подружжя Кірліан є найбільшим відкриттям віку. Тому і повстає проти нього тьма і перешкоджає його застосуванню. Саме по цьому замовчуванню явно потрібного і корисного для найширших областей життя винаходу, можна судити про його велику значущість. Не говорячи вже про техніку чи сільське господарство, в медицині воно може бути застосоване з користю великою. Діагностика хвороб на самих початкових стадіях захворювань буде безпомилковою, особливо раку. На благо всього людства дане людям це відкриття. Злочинно і безглуздо замовчувати те, що науково неспростовне. Безперечне відкине всі протидії тьми, і в цьому процесі провідна роль належить науці. Не містика, не фантазія, не марновірства, а наукові факти зруйнують нагромадження неуцтва. Знімки аури будуть кращим посвідченням особи і придатності її для виконання службових і суспільних обов'язків."

(Гр.А.Й. 29.09.1965 р.)

Тільки через 25 років з часу отримання перших результатів, подружжя змогло опублікувати докладну розповідь про суть свого винаходу (візуальне або приладове спостереження свічення газового розряду, що виникає поблизу поверхні досліджуваного об'єкту при розміщенні останнього в електричному полі високої напруги) і результати досліджень. Брошура "У світі чудових розрядів", що вийшла у видавництві "Знання", стала справжньою сенсацією.

Після публікації брошури почалося справжнє паломництво до винахідників. У квартирі Кірліан побували сотні людей з безлічі міст країни. "Сейсмохвиля" статей про відкриття прокотилася пресою. Проте тоді, в середині 60-х, мова йшла про парадну сторону справи, приголомшуюче відкриття було покликане підтвердити "успіхи будівництва".

"Ми загрузли в роботі не менше, ніж ти в трясовині влітку... Мені думається, що нічим нас не можна було примусити працювати так, як ми зараз працюємо, як листами, які ми отримуємо. "Ви підняли питання величезного значення. ... Всі лабораторії світу включаються в цю роботу. ...І Ви своїм почином примножите славу Нашої Країни". І ось у нас "в зобу дихання сперло", і ми, звичайно, працюватимемо і працюватимемо, ставитимемо серії дослідів, щоб глибше проникнути в цей невідомий світ для блага Країни і людей. Невідоме всього за крок попереду"

(З щоденника Кірліан).

На початок сторінки

Але, не дивлячись на весь ажіотаж, подружжя винахідників часто відчували себе самотніми і безпорадними. Перш за все, перед грізним і байдужим механізмом держави.

"…Протягом 17 років ведуться офіційні листування між міністерствами, комітетами, науково-дослідними інститутами про відкриття спеціальної лабораторії по розробці нашої методики досліджень про отримання зображень за допомогою струмів високої частоти. І до цього дня, з 1949 року, питання про цю лабораторію висить в повітрі, ніхто не береться очолити її, тоді як у Франції (те, про що ми випадково дізналися) вже розроблений метод і практично використовується в біології… Цікаво, чи буде користь від цієї писанини, вона вже сидить у нас в печінках."

(З щоденника Кірліан).

Хоча багато винаходів Кірліан широко застосовувалися на практиці, у тому числі і в промисловості, винагород не було і Кірліани жили бідно. Сімейного бюджету, що складався з двох скромних пенсій, їм ледве вистачало, але вони все одно приймали і пригощали тих, хто приїжджав до них здалеку, зацікавившись відкриттям.

"Отже, відбулося! Надія на республіканську пенсію провалилася! Відмова! Отже – знову нужда!   Знову без брюк, без костюму, без сорочок. А все ж обшарпане. Оксамитова куртка на рукавах з бахромою, вже й рукава укоротилися від лагодження. Єдині сірі брючата, збережені від плям і часу, можна, і то, ох, з яким соромом, носити під пальтом. А пальто перелицьоване, обгоріле від сонця, вітру і дощів, без визначеного кольору. Все б дурниця, адже Сені пішов вже восьмий десяток життя, але треба щось мати задля пристойності перед почесними людьми, котрі їдуть і йдуть до нас за консультаціями по методиці отримання зображення за допомогою струмів високої частоти. А я?! Жодного, жодного плаття, щоб не червоніти не можу одягнути на себе – все старе-престаре! Пошити нове або купити – нема копійки вільної… Катастрофа! Немає просвітку. А зупинитися, щоб припинити експерименти – немає можливості. Життя залишилося мало, ох, як мало! А ідей не обберешся.   Треба поспішати втілити їх у заявки. Буде пізно, заберемо в могилу. Хоча, правда, все це мало кого цікавить. Нас, як баласт, викинули за борт, немає в державі організації, яка б замінила нас, взяла на свою шию нашу місію з поляризації і впровадження, з удосконалення методики і розробки апаратури. Отже, кінець всього! Надії обірвані! Тепер до смерті не вийдемо з матеріальних труднощів при подальших творчих роботах. Безпросвітно! Безнадійно!"

(З щоденника В.Х.Кірліан)

На початок сторінки

Засобів для патентування "ефекту Кірліан" за кордоном не було, і через деякий час відкриття стало широко використовуватися в інших країнах просто так. Країна втратила пріоритет і валюту, але дослідники придбали популярність. Зарубіжні учені, перевіривши метод і переконавшись, що це принципово новий ключ до таємниць природи, назвали мерехтливі випромінювання живих і неживих об'єктів ЕФЕКТОМ КІРЛІАН, навіки вписавши ім'я дослідників в історію науки.

"Важко передбачити, де саме і як можна його (ефект Кірліан) прикласти в житті, але шляхи застосування вже ніби намічаються відразу. Наприклад, в області сільського господарства при селекції насіння і визначенні його схожості, насіння мертве швидко і безпомилково можна відокремити від живого, бо мертве не дасть випромінювань. Так само можна буде встановлювати і ступінь життєздатності рослин або ступінь їх захворюваності. Можна буде встановлювати і придатність яєць для інкубаторів. В області медицини цей апарат в буквальному розумінні творитиме дива. У разі часткового паралічу пальців, руки або ноги чи атрофії будь-яких органів тіла, апарат в змозі буде вказати, які саме нервові центри, завідуючі функціями даного органу чи рухом м'язів, уражені, і клітинки цих нервових вузлів омертвіли. Можна буде безпомилково прослідкувати ступінь захворювання тканини від периферії і до глибини. Можна визначити електричну напругу працюючих пальців і пальців у стані спокою. Особливо цікавими можуть бути знімки напружено працюючого мозку і його різних частин. Які нечувані можливості в руки науки даються цим винаходом!"

(Гр.А.Й., 6.11.1960 р.)

Семен Давидович говорив: "Головне в ефекті Кірліан полягає в можливості допомогти людям". І сьогодні ця можливість реалізовується в енергетичній діагностиці фізичного і психоемоційного стану людини по термінальних точках.

Німецький учений, лікар П. Мандель розглядає Кірліанівські зображення як фотографії енергетичного потоку, що визначає життєдіяльність людини. Він висловив припущення, що характеристики газорозрядного свічення пальців рук і ніг пов'язані із станом точок акупунктури, що знаходяться на них, котрі є початковими або кінцевими пунктами всіх енергетичних каналів. За допомогою Кірліанографії він проаналізував знімки свічення пальців рук і ніг сотень тисяч пацієнтів і розробив таблиці, які дозволяють визначити стан того або іншого органу по характеристиках "свічення" окремих зон пальців рук і ніг. У розвитку захворювання він виділяє три основні стадії, що проявляються на зображеннях.

На початок сторінки

"Підчас інформаційної стадії симптоми виявляються рідко, в основному, як випадкові вегетативні знаки. У другій стадії розвитку виявляються симптоми, які ще не мають чіткої клінічної відповідності. У третій, симптоматичній стадії, симптомам відповідають топографічні проекції. Ця третя стадія характеризується багатьма феноменами. Дані клінічних аналізів можуть розходитися з Кірліанівською діагностикою, тому що вони можуть відображати різні грані глибинних процесів в організмі."

"Основна мета діагностики – виявлення по можливості прихованої причини захворювання, щоб досягнути  до джерела. Інша мета полягає в гальмуванні процесів, що негативно розвиваються, шляхом оптимальної терапії до прояву чітко виражених клінічних симптомів. Медична етика диктує шлях попередження хвороб."

(П. Мандель).

В даний час під його керівництвом працюють науково-дослідні інститути і клініки в Німеччині, Швейцарії, Австрії, Голландії де проводяться подальші біоенергетичні дослідження людини, розробляються і апробуються методи його енергетичної корекції і лікування.

До недавнього часу ефект Кірліан використовувався переважно за кордоном. Була створена Всесвітня асоціація по вивченню цього фізичного ефекту, що отримав ім'я наших талановитих співвітчизників. Удосконалювалися методики, винаходилися прилади, що дозволяли розширити можливості наукового пошуку, щоб відповісти ще на деякі питання з нескінченного ряду.

У нас же довго не хотіли звертати увагу на можливості застосування цього ефекту. Тільки наприкінці 70-х років президія Академії наук СРСР розглянула "стан питання" і були дані доручення наздоганяти інші країни.

Перший фізик, який захистив у нашій країні дисертацію по методиці Кірліанів – Віктор Адаменко. Він вважав, що основним носієм інформації про біологічний і психофізіологічний стан живих організмів є електрони і вважав Кірліанівські знімки прижиттєвим електронним зображенням, що отримується на відміну від електронного мікроскопа не у вакуумі, а при атмосферному тискові і, або в газі низького тиску. Йому вдалося отримати Кірліанівські зображення не тільки на фотоплівці, але і на люмінесцентному   екрані, на електростатичному папері, навіть, на термографічних пластинках.

На початок сторінки

Також одним з послідовників подружжя Кірліан, їхнім учнем, був Станіслав Пилипович Романій (Дніпропетровськ). Ним був розроблений і впроваджений у практику цілий спектр пристроїв (на основі ефекту Кірліан) для неруйнівного контролю матеріалів і конструкцій, які не піддаються контролю традиційними методами. Ці методики з успіхом були використані підприємствами ракетної галузі.

Також ним був створений апарат газорозрядної візуалізації (АГРД), який дозволяв отримувати важливу інформацію про життєдіяльність організму, проводити ранню експрес – діагностику і визначати ефективність терапії, що проводиться. Новизна цієї розробки підтверджена авторськими свідоцтвами.

Прилад АГРД пройшов успішні клінічні випробування у ряді медичних установ України, Росії, Латвії. У 1990 році Мінохоронздоров'я СРСР був даний висновок і рекомендація для широкого впровадження розробки в медустановах СРСР. Проте розпад Союзу і економічні труднощі не дозволили провести роботи в даному напрямку в необхідних об'ємах. А раптовий відхід С.Ф.Романія на деякий час перервав дослідження в цьому напрямку на Україні.

У Росії одним з провідних фахівців з Кірліанографії став Костянтин Георгійович Коротков. Ним створений комплекс апаратури для дослідження біологічних об'єктів методом газорозрядної візуалізації з прямим введенням газорозрядних зображень в комп'ютер. Ця система дозволяє спостерігати розвиток Кірліан – зображення в реальному масштабі часу, в звичайному, не затемненому приміщенні, записувати їх, перетворювати, роздруковувати і зберігати в пам'яті комп'ютера. А розроблене програмне забезпечення дає можливість побудувати поле людини, спостерігати його зміни, а також кількісно оцінити параметри зображень, для чіткішої оцінки динаміки процесів, що відбуваються в організмі.

Під час обстеження дуже важливим аспектом є і психоемоційний стан оператора. На це неодноразово вказували і Кірліани.

На початок сторінки

"Багато інститутів мали бажання, щоб ми вели знімки по їхніх завданнях. Приїхала делегація. Їм треба побачити ефект електричного стану корінців різного віку. Ми погодилися їм "візуально" це показати. Сеня пішов в лабораторію приготувати апаратуру. Настройка у Сені продовжувалася більше призначеного часу. Ми сиділи в іншій кімнаті у передбаченні явища "незвичайного". Час йшов. Я стурбувалася, пішла до Сені. "Нічого, нічого, я зараз покажу" – невпевнено сам себе переконував він, але всі дії говорили про те, що він нічого не покаже. Сильно і різко звучав апарат, звук розряду говорив, що напруга поза нормою. У кімнату зайшли і гості. Тут просто все розійшлося по швах, все було розстроєно...   Сеня почав показувати, щоб подивилися те, що він насилу зміг налагодити, але це було далеко не те, що треба. Він попросив води, його нудило. Коли він сів, я зрозуміла, що вибили з ладу не апарат, а самого винахідника. Йому стало погано... Коли він почав потроху приходити до тями, я пішла в лабораторію, настроїла апарат, поклала два об'єкти (молодий і старий корінці), включилася і тихенько продемонструвала гостям ефект. Мені було вже все одно, яке враження було у наших гостей від демонстрації, я хотіла одного, щоб вони швидше пішли і дали Сені спокій. Що вони подумають і що зроблять нам поки що невідомо, але що б не зробили, нас це не турбує. Один випадок не вирішує "битви" " …Треба вчитися спокою, без цього експерименти не підуть."

(З щоденника Кірліан)

В даний час метод газорозрядної візуалізації (ефект Кірліан) є одним з небагатьох методів, що дозволяють швидко, достовірно і безпечно досліджувати фізичний, психоемоційний та енергетичний стан людини, виявити хворобу задовго до її клінічної маніфестації і знайти її першопричину, а також підібрати індивідуальні методики лікування і оздоровлення, проконтролювати в динаміці їхню ефективність.

Семен Давидович і Валентина Хрісанфівна Кірліан відкрили брами до нового ступеня Знання, яке допомагає, як радили стародавні мудреці, пізнати самого себе.

"…Велика заслуга наших винахідників, подружжя Кірліан, перед наукою і людством, бо відкриття їхнє велике і всієї глибини значення його ще неможливо оцінити. ...Праці подружжя Кірліан знайдуть належну оцінку і визнання. Адже центром всіх досягнень і всього прогресу є все-таки людина, і розуміння всієї складності пристрою апарату людського організму і всіх його функцій може рушити науку тільки вперед."

(Гр.А.Й., 6.11.1960 р.)

На початок сторінки

Джерело: www.madra.dp.ua
Переклад українською: Н.Л.
Опубліковано: 21.02.2010
Останнє оновлення: 21.02.2010