Видатний художник, філософ, учений-природознавець, дослідник культури Індії, всесвітньо відомий педагог і громадський діяч С.М. Реріх, який брав найактивнішу участь у започаткуванні однієї з провідних шкіл Індії (створена в 1967 р. на основі ідей індійського мислителя Ауробіндо Гхоша і розташована в Бангалорі), говорив про неї так: «На досвіді нашої школи я бачу: те, що дається на самому початку життя, закарбовується в людині назавжди. <...> Чим ми відрізняємося від інших шкіл? Впроваджуємо етичне навчання, закладаємо етичні принципи. Ми намагаємося з самого початку вести молоде покоління шляхом сходження». Святослав Миколайович вважав, що «життя – це служіння, треба вміти вибрати в ньому те, що допомагає нам наблизитися до досконалості».

У бангалорській школі найважливіша роль відводиться естетичному розвитку учнів, розумінню краси у всіх її аспектах, внесенню Прекрасного у всі прояви життя. Викладачі максимально орієнтують учнів на самовиховання і самоосвіту, щоб діти могли відкрити і реалізувати свій шлях досягнення Ідеалів краси. Ця школа – справжній храм краси, потопаючий в зелені, наповнений пахощами квіткових ароматів. На першому поверсі, у внутрішньому дворику, – справжній сад, в якому багато троянд. У саду стоять дві стародавні кам'яні скульптури з індійського храму. На всіх поверхах, на стінах, репродукції картин М.К. і С.М. Реріхів та інших художників. Там є зображення красивих видів природи, зоряного неба, квітів, дітей і тварин. Є спеціальний стенд, на котрому вивішують вирізки з журналів і газет про останні наукові відкриття і досягнення.

На початок сторінки

На першому поверсі біля приймальні зберігаються подарунки зі всього світу. Тут же стоїть невеликий столик, на ньому ваза з квітами, книга, папір і олівці. Тут у вільний час можна попрацювати. Така природна, вільна і повна довірою атмосфера зближує людей.

У всіх коридорах і класах є дошки, на яких кольоровою крейдою раз на тиждень пишуться вислови етично-філософського змісту, наприклад:

«Чим вища мета людини, тим кращі її вчинки, тим краща людина»,
«Головне – не стати кращим від інших, а стати кращим за себе вчорашнього»,
«Змініть себе, якщо ви хочете змінити весь світ»,
«Ви повинні гамувати думки про тих, про кого ви не можете думати добре»,
«Перемагай з любов’ю – і ти переможеш все»,
«Шукай радісно – і все дасть відповідь тобі»,
«Є межа для слів, та немає меж для відчуттів і місткості серця»,
«Мовчання – це велике мистецтво вести бесіду»,
«Ми завжди оточені тим, про що думаємо»,
«Істина – єдине джерело мужності»,
«Завжди будемо пориватися до Прекрасного».

Діти навчаються в школі з трьох років. Приймають всіх бажаючих, до того ж директор розмовляє з кожним, хто вступає, і записує свої спостереження, які веде аж до закінчення дитиною школи. В даний час в школі вчиться близько 3000 чоловік. Школа розміщується в двох будинках, які називаються «Прогрес» і «Гармонія». Класи по 30-35 чоловік. День починається підняттям шкільного прапора, коли всі збираються у внутрішньому дворі школи на спортивному майданчику для п'ятихвилинної молитви. В Індії всі діти привчені до молитов.

На початок сторінки

Малюки багато займаються рукоділлям, малюванням для розвитку моторики кистей рук. Малюють не тільки пензликом чи олівцем, але й просто пальцями. Багато співають і танцюють. Мови починають вивчати з трьох років. Вивчають природу. З Малюками проводять спеціальні заняття, на яких вони вчаться промовляти, переказуючи історії і казки. Раз на тиждень кожна дитина має провести визначений час у читальній кімнаті бібліотеки, де вона самостійно вчиться працювати з книгами, конспектує, займається самоосвітою.

Особлива увага в бангалорській школі приділяється розвитку трудових і художніх навичок. Діти з раннього віку працюють на землі, вирощують квіти, сільськогосподарські культури і дуже багато працюють в різних майстернях. Вони вишивають, займаються мозаїкою, дизайном, вчаться танцям, музиці, декламації, грі на музичних інструментах. У них є самодіяльний театр, хор; вони випускають журнал, радіогазету; влаштовують великі спортивні і музично-танцювальні свята. У школі діє система патронажу старших над молодшими. Малюками фактично займаються старшокласники, а вчителі керують цим процесом і допомагають при виникненні труднощів. Кожної суботи директор і вчителі проводять зустрічі з батьками і дають їм рекомендації щодо виховання. Викладачів до школи підбирають за двома критеріями: вони повинні любити дітей і мати широкий світогляд, оскільки з початку навчання в школі дітей виховують у віротерпимості. Також дітям з наймолодшого віку в дуже простій і доступній формі прищеплюють небоязке відношення до смерті. Наприклад, літній вчитель може так пояснювати маленькому учневі: «Я піду, та швидко знову повернуся і буду маленьким хлопчиком, і ми разом з тобою будемо бавитися».