Коли бачиш людей завжди у всьому незадоволених, що осуджують усіх і все, хочеться сказати їм: "Таж ви не для того живете, щоб зрозуміти безглуздість життя, огудити його, позлоститися і померти. Бути такого не може! Подумайте: не злоститися вам потрібно, не засуджувати, а працювати для того, щоб виправити те неподобство, яке ви бачите.
Подолати ж це безглуздя, котре ви бачите, ви можете аж ніяк не роздратуванням, а лише тим почуттям доброзичливості до всіх людей, яке притаманне вам і яке ви одразу ж відчуєте, коли припините гамувати його".

Для того, щоб не робити своєму ближньому поганого – любити його, потрібно привчати себе не казати як йому, так і про нього нічого лихого, а щоб привчитися до цього, потрібно навчити себе не думати про нього негоже, не допускати до своєї душі почуття недоброзичливості навіть подумки.

Якщо трохи розгнівався, то перш, ніж щось зробити або промовити, порахуй до десяти. Якщо дуже розгнівався, порахуй до ста.
Якщо ж пригадаєш про це у сердитому стані, то й рахувати не доведеться.

Глибока річка не збуриться, коли в неї кинути камінь; також і людина. Якщо людина обурена образами, то вона не річка, а калюжа.

Вважати себе за розумнішого, добрішого, кращого за інших людей ніхто не може вже хоча б тому, що ніхто не може знати ціни ні своєму розуму, ні своїм чеснотам, а ще менше може знати справжню ціну розуму і чеснотам інших людей.

Погане колесо голосніше скрипить, порожній колос вище встає. Подібно і погана, пуста людина.

Гордий чоловік мовби обростає крижаною корою. Крізь кору цю немає ходу жодному доброму почуттю.

Людина має рацію, коли вірить у те, що немає на світі жодної людини вищої за неї, та вона дуже помиляється, якщо думає, буцімто на світі є хоч одна людина нижча за неї.

Тільки тоді легко жити з людиною, коли не вважаєш ні себе вищим, кращим од неї, ні її вищою і кращою за себе.

Головною справою життя є покращення своєї душі. Горда ж людина вважає себе завжди цілком гарною. Тому гордість особливо шкідлива. Вона заважає людині у головній справі людського життя, у тім, щоб покращуватися.

Не можна поєднати нерівність з любов’ю. Любов лише тоді є любов’ю, коли вона, як проміння сонця, осяює однаково все, що потрапляє під її проміння. Коли ж вона може линути до одного, але оминати інше, то це вже є свідченням не любові, а дечого, лише схожого на неї.

Той, хто примушує силою, – мовби позбавляє нас наших прав, і за це ми ненавидимо його. Немов благодійників наших, любимо ми тих, хто вміє переконати нас. Не мудра, а груба, неосвічена людина вдається до насильства. Щоб застосувати силу, треба мати багатьох спільників, щоб переконати, не треба нікого. Той, хто відчуває достатньо сили в самому собі, щоб заволодіти розумами, не буде вдаватися до насильства.

Сократ

Людина так же мало створена для того, щоб примушувати, як і для того, щоб коритися. Люди взаємно потерпають від цих двох звичок. Тут одуріння, там нахабство – і ніде справжньої людської гідності.

Консідеран

Лише ті люди, котрим вигідно панувати над іншими, можуть вірити в те, що насильство покращить життя людей. Для людей, які не пройнялися цим марновірством, має бути очевидним, що людське життя може покращитися тільки внаслідок власних внутрішніх душевних змін, і, аж ніяк, від тих насильств, які над ними чиняться.

Чим менше людина задоволена собою та своїм внутрішнім життям, тим більше вона виявляє себе у зовнішньому, суспільному житті.
Тож, щоб не помилитися, людина повинна розуміти і пам'ятати, що вона не має влади і не покликана влаштовувати життя інших так само, як і інші не мають влади та не покликані влаштовувати її життя; що вона і всі люди покликані тільки для свого внутрішнього вдосконалення, і тільки у цьому завжди мають владу та лише таким чином можуть впливати на життя інших людей.

Дивно! Людина обурюється тому злу, що походить ззовні, від інших, – тому, чого усунути вона не може, а не бореться зі своїм власним злом, хоча це завжди їй підвладно.

Марк Аврелій

Виконуючи своє внутрішнє призначення, живучи для душі, людина мимоволі і справжнім чином служить поліпшенню суспільного життя.

Безпека і благо суспільства забезпечуються тільки моральністю його громадян. Моральність же грунтується на любові, що виключає насильство.

Кажуть, що можна відплачувати за зло злом для виправлення людей. Це неправда. Люди дурять себе. Люди платять злом за зло не для виправлення людей, а задля помсти. Виправити зло неможливо злим вчинком.

Коли вбачаєш, що хтось тобі завинив, – забудь це і пробач. І ти пізнаєш щастя прощати.
Ніщо так не тішить людей, як те, коли вчинене ними зло пробачають і платять добром за зло, і нічого радіснішого немає для того, хто це робить.

Людина має свого суддю – совість. Дорожити треба лише її оцінкою.

Добре, коли люди займаються вченням для своєї душі, для того, щоб бути розумнішими і добрішими. Таке вчення корисне для них. Коли ж люди вчаться заради слави людської, для того, щоб здаватися вченими, то така вченість не тільки даремна, але й шкідлива, робить людей і менш розумними і менш добрими, порівняно з тими, які зовсім не вчилися.

З китайської

Важко буває одному відійти від прийнятих звичаїв, бо на кожному кроці до змін в кращу сторону, доводиться стикатися з прийнятим звичаєм і зазнавати людського осуду. Людині, котра вважає метою свого життя самовдосконалення, треба бути готовою до цього.

Негоже дратувати людей, відступаючи від прийнятих ними звичаїв, але ще гірше відступитися від голосу совісті і розуму, потураючи людським звичаям.

Найважливішим для тебе є те, як ти сам себе сприймаєш, оскільки через це ти будеш або щасливим, або нещасним, і аж ніяк не через те, як інші будуть сприймати тебе. І тому не думай про людську оцінку, а тільки про те, як не послабити себе, посилити своє духовне життя.

Час людині пізнати собі ціну. Невже насправді, вона якась незаконно народжена істота? Час припинити їй боязко озиратися навсібіч – догодила чи не догодила вона людям? Ні, хай голова моя твердо і прямо тримається на плечах. Життя дається мені не для показу, а для того, щоб жити ним. Я усвідомлюю свій обов'язок жити для своєї душі. І дбати хочу і буду не про людську оцінку, а про своє життя, про те, чи виконую я своє призначення...

Емерсон

Найшвидший і надійний спосіб здобути славу добродійної людини полягає не в тому, щоб здаватися таким людям, а тільки в тому, щоб працювати над собою, для того щоб стати добродійним.

Бесіди Сократа