Із листів духовних Учителів Індії та Тибету

                   

Ця книга (Листи Махатм) – одна з самих незвичайних у світі. Вона містить листи духовних Учителів Індії та Тибету. Саме Вони, Адепти езотеричної мудрості, в незапам’ятні часи заснували в Гімалаях приховану від сторонніх очей обитель, звану на Сході Шамбалою, а в західних країнах – Білим Братерством. Навіть із широким поширенням у світі вчення  теософії, викладеного у філософських працях О.П. Блаватської, в реальне існування Махатм, Адептів Шамбали, на Заході мало хто вірив, не рахуючи самих теософів.

Проте Ті, в кого не вірив скептичний західний світ, вступили в листування з одним із кращих англійських журналістів XIX століття, Альфредом Персі Синнеттом, і, відповідаючи на його питання, виклали у своїх листах до нього основи своїх філософських доктрин, тим самим подарувавши західному світу унікальне джерело невідомих йому до цього часу езотеричних знань Індії і Тибету.

Уперше книга Листи Махатм була видана в грудні 1923 року і відтоді багато разів перевидавалася не тільки в Англії, але і у всьому світі. Значення цих листів неможливо переоцінити. Вони є джерелом унікальних знань, порівнянним за своїм масштабом навіть із такою фундаментальною працею, як “Таємна Доктрина”. Але окрім теоретичних знань про людину і світобудову, “Листи Махатм” містять в собі ще і масу досить цікавої інформації, пов’язаної з практичними методами самовдосконалення, з історією теософського руху. У цих листах розкриваються ідейні основи вчення Махатм і Їхнього світогляду, а також окремі сторони Їхнього життя і діяльності; говориться про вікові правила, які управляють усім життям таємничої гімалайської обителі. У них же відображено ілюстроване конкретними життєвими прикладами відношення Учителів до людей – як до послідовників теософії, так і до її ворогів. Очевидно, немає в езотеричній літературі такого живого і переконливого, заснованого на реальних історичних подіях джерела, як “Листи Махатм”.

Ще одне значення цих листів – у тому, що для неупереджено мислячих людей вони являються, так би мовити, речовим доказом реального існування гімалайського Братерства Адептів. Рукописні оригінали цих листів зберігаються в Британському музеї. Серед повідомлень, отриманих Синнеттом від Махатми К.Х. (Кут Хумі), є таке, яке, завдяки поштовим відміткам на конверті, справедливо вважається неспростовним доказом існування людей, які мають паранормальні здібності, зокрема, здібність доставляти листи адресатові на значну відстань практично миттєво, за такий час, за який вони ніяк не могли бути доставлені звичайним шляхом[1].

Ініціатива цього листування виходила від А.П. Синнетта, який у той час був головним редактором англо-індійської урядової газети “Піонер” [2] (“The Pioneer”). Будучи послідовником теософії, особисто знайомим з О.П.  Блаватською, Синнетт через її посередництво звернувся до Махатм із пропозицією почати листування, в ході якого він міг би ставити їм питання відносно різних аспектів їхнього філософського вчення. Отримані таким чином відповіді Синнетт мав намір використовувати у своїх статтях і книгах, присвячених основам езотеричного вчення Махатм. Ця пропозиція була прийнята Учителями, в листування з Синнеттом вступив Махатма Кут Хумі, який володів французькою, італійською, німецькою, англійською мовами і взагалі був добре знайомий із культурою країн Заходу. Це незвичайне листування почалося в 1880 р. в Індії, в Аллахабаді, де тоді жив Синнетт. Завдяки листам, отриманим і збереженим британським журналістом, світ отримав унікальний матеріал, який освітлював широке коло питань східної езотеричної філософії.

Відповідно до древніх заповітів, спроба духовної просвіти світу була розпочата послідовниками езотеричного буддизму і у XVIII столітті. Її ініціаторами стали Махатма Морія і Махатма Кут Хумі (Махатма – «Велика душа»), духовні Учителі легендарного гімалайського Братерства Адептів. Суть цієї спроби полягала в тому, щоб відкрити західному світу частину езотеричних філософських доктрин Сходу, освоєння яких здатне було надати інтелектуальному і духовному розвитку сучасної цивілізації еволюційний імпульс і, крім того, застерегти людей Заходу від безоглядного захоплення небезпечним для справжнього духовного розвитку спіритизмом, яке в ту епоху, подібно до психічної епідемії, охопило США, Європу і перекинулося до  Росії. Для цього Адептам належало знайти, підготувати і направити до західного світу посланця, який зміг би принести йому нове знання. Посланцем Махатм у XIX столітті стала наша співвітчизниця О.П. Блаватська, зв’язана з Учителями у своїх минулих втіленнях. (Народилася Олена Петрівна 12 серпня 1831 року у Катеринославі, теперішнє місто Дніпро). …На Блаватську була покладена основна місія по літературному викладу основ езотеричної філософії Індії і Тибету, що і було блискуче виконано нею у фундаментальних філософських працях – “Викритій Ізіді” та “Таємній Доктрині”, а також у цілому ряді статей, присвячених різним аспектам східного езотеризму.

(Анонімний переклад у редакції Н. Ковальової).

 

Листи Махатм.  THE MAHATMA LETTERS

to A.P.Sinnett from THE MAHATMAS M. & K.H.

Transcribed, Compiled and with an

Introduction by A.T.Barcer.

* * *

Second Edition, 1926.

T.Fisher Unwin LTD, London.

_____

Самара

1993 р.

У цій книзі є дуже цікаві фрагменти з листів Учителів і самої Блаватської, що проливають світло на систему психодуховного навчання, яка була викладена Олені Петрівні в сокровенних Ашрамах Шамбали.

Лист 5

К.Х. (Кут Хумі) – Хьюму

(Аллан Хьюм, у той час урядовий чиновник, який служив у департаменті податків и поборів у Аллахабаді. Хьюм, як і Синнетт, дуже зацікавився тим, що Блаватська розповідала про Махатм.  Інформація із «Анонімного перекладу в редакції Н. Ковальової).

Переведено на російську з книги Синнетта “The Оссult World”.

Витяг у перекладі на українську мову.

…Дозвольте мені привести декілька прикладів. Згідно точній науці ви зазвичай постулюєте тільки одну космічну енергію, і не бачите різниці між енергією, витраченою подорожнім, який відкидає убік гілку, що загороджує його шлях, і ученим-дослідником, який витрачає таку ж кількість енергії, приводячи в дію маятник. Ми ж бачимо, бо знаємо, що між цими двома – величезна різниця. Перший без користі витрачає і розсіює енергію, другий концентрує і накопичує її. І тут, будь ласка, зрозумійте, що я не маю на увазі їхню відносну корисність, як можна було б подумати, а лише той факт, що в одному випадку присутня тільки груба сила, викинута без будь-якої трансмутації цієї грубої енергії у вищу потенційну форму духовної рушійної сили, а в другому – якраз останнє. Прошу вас не вважати мене смутним  метафізиком. Ідея, яку я хочу повідомити вам, така: результатом найвищого роздуму про наукові питання являється утворення витонченої форми духовної енергії в мозку, яка в космічній діяльності здатна учиняти необмежені результати, тоді як автоматично діючий мозок містить або накопичує в собі тільки відому кількість грубої сили, безплідної для користі індивідуума або людства. Людський мозок є невичерпним виробником найбільш тонкої якості космічної енергії з низької грубої енергії Природи і досконалий адепт перетворив себе на центр, із якого випромінюються потенційності, які породжують кореляції за кореляціями упродовж прийдешніх еонів часу. Це ключ до таємниці його спосібності проектувати і матеріалізувати у видимому світі форми, які його уява побудувала з інертної космічної матерії в невидимому світі. Адепт не створює чогось нового, а просто пристосовує і діє з матеріалами, які Природа тримає напоготів навколо нього, і матеріалом, який упродовж вічностей  пройшов через усі форми. Йому потрібно тільки вибрати ту форму, яку він бажає, і викликати її назад до об’єктивного існування. Хіба це не звучатиме для кого-небудь із ваших “вчених” біологів як фантазія божевільного?

Ви говорите, що мало таких галузей науки, з якими ви не були б більш менш знайомі, і що ви вірите, що здійснюєте чимале добро довгими роками вивчень, досягнувши стану, який дозволяє здійснити це. Поза сумнівом, ви здійснюєте, але дозвольте мені ще чіткіше обрисувати вам різницю між методами фізичної (званої точною тільки заради компліменту) і метафізичної наук. Остання, як ви знаєте, істинність якої перед різнорідною публікою встановити неможливо, зарахована містером Тіндалем до вимислів поезії. Із іншого боку, основана на факті реалістична наука цілком прозаїчна. Тепер для нас, бідних невідомих філантропів, жоден факт якої-небудь із цих наук не викликає інтересу, окрім степені його потенційності відносно моральних результатів і коефіцієнта його корисності для людства. І що у своїй гордій ізоляції може бути цілком байдужим до усього – живого і неживого – або більш прив’язаним тільки до корисливої необхідності свого просування, ніж ця, основана на факті, матеріалістична наука? Далі, чи можу я запитати, що спільне закони Фарадея, Тіндаля або інших мають із філантропією в її абстрактних стосунках до людства, розглянутого, як розумне ціле? Яке їм діло до Людини, як ізольованого атома цього великого і гармонійного цілого, хоча іноді вони і можуть мати практичну користь для неї? Космічна енергія є дещо вічне і невпинне; матерія незруйновна; і тут ми маємо наукові факти. Засумнівайтеся в них, і ви – ігнорамус; відкиньте їх – небезпечний божевільний, фанатик; наважтеся покращити їхні теорії – зухвалий шарлатан. Та все ж навіть ці наукові факти ніколи не давали світу експериментаторів ніякого доказу того, що Природа свідомо визнає, що матерія була незруйнованою швидше в органічних, ніж у неорганічних формах, і що вона повільно, але невпинно працює у напрямку здійснення цієї мети – еволюції свідомого життя з інертного матеріалу. Звідси їхні незнання про розсіювання і затвердіння космічної енергії в її метафізичних аспектах, їхні розбіжності  щодо теорій Дарвіна, їхня невпевненість відносно степені свідомого життя в окремих елементах, і, як неминучість – зневажливе заперечення будь-якого феномену поза їхніми власними встановленими умовами і самою ідеєю про світи напіврозумні, якщо і не наділені інтелектом, діючих сил у скритих куточках Природи.

Щоб дати вам ще один практичний приклад, ми вбачаємо величезну різницю між двома якостями двох рівних кількостей енергії, витраченої двома людьми, одна з яких, припустимо, знаходиться на шляху до місця своєї щоденної спокійної роботи, а інша – прямує зрадити свого побратима до поліцейського відділку, тоді як люди науки не бачать тут ніякої різниці. І ми, не вони, бачимо певну різницю між енергією в русі вітру і в русі обертового колеса. Чому? Тому що кожна думка людини при виявленні переходить у внутрішній світ і стає активною сутністю шляхом приєднання, ми могли б назвати це зрощенням, до елементалу – тобто до однієї з напіврозумних сил у царствах. Вона продовжує існувати, як активне єство – породжена розумом істота – більший або менший період, пропорційно початковій інтенсивності мозкової діяльності, що породила її.

Так, добра думка залишається як активна, благотворна сила, злобна думка – як злий демон. І таким чином людина постійно заселяє свій потік у просторі світом свого ж породження, наповненим породженнями його захоплень, бажань, імпульсів і пристрастей; потік, який реагує на будь-яку чутливу або нервову структуру, дотичну до нього, пропорційно його динамічній інтенсивності. Буддист називає це своєю “Скандба”, індус іменує це “Карма”. Адепт виділяє ці форми свідомо, інші люди утворюють їх несвідомо. Щоб бути успішним і зберегти свою силу, Адепт повинен перебувати наодинці і більш менш усередині своєї власної душі. Ще менше точна наука знає, що в той час, як зайнята будівництвом мурашка, працелюбна бджола, птиця, що в’є гніздо, акумулюють, кожен своїм скромним чином, стільки ж космічної енергії в її потенційній формі, скільки Гайдн, Платон або плугатар, що проводить свою борозну, – своїм; мисливець, який вбиває заради свого задоволення чи вигоди або позитивіст, який прикладає свій інтелект, щоб довести, що плюс помножений на плюс є мінусом, витрачають і розсіюють енергію не менше від тигра, який кидається на здобич. Усі вони обкрадають Природу замість збагачення її, й усім їм, відповідно до степені їхньої розумності доведеться відповісти за це.

Точна експериментальна наука не має нічого спільного з моральністю, доброчесністю, філантропією – тому вона не може претендувати на нашу допомогу, поки не зіллється з метафізикою. Будучи тільки холодною класифікацією фактів поза людиною й існуючи до і після неї, її сфера корисності обривається для нас біля зовнішньої межі цих фактів, і все, що стосується висновків і результатів для людства з матеріалів, отриманих її методом, її мало цікавить. Тому, оскільки наша сфера цілком лежить поза межами її сфери – настільки ж, наскільки шлях Урану знаходиться поза шляхом Землі – ми рішуче заперечуємо, що якесь із коліс її конструкції відкидає нас. Для неї тепло є тільки видом руху, і рух породжує тепло, але чому механічний рух колеса, що обертається, має метафізично володіти більшою цінністю, ніж тепло, в яке він поступово перетворюється, – це їй ще належить відкрити. Філософське і трансцендентальне (отже – абсурдне) уявлення середньовічних теософів про те, що остаточний прогрес людської праці, яка направляється неперервними відкриттями людини, повинен в один день кульмінувати в процесі, який через наслідування Сонячної енергії, – в її якості безпосереднього двигуна – закінчиться виділенням поживних продуктів із неорганічної матерії, таке представлення неймовірне для людей науки. Якби Сонце, великий живильник, батько нашої планетної системи, висиділо завтра гранітних курчат із кам’яної брили, “в умовах досліду” вони (люди науки) прийняли б це за науковий факт, не витрачаючи жалю на те, адже птиці ці не настільки живі, щоб нагодувати ними виснажених і голодуючих. Але якщо раптом який-небудь шаберон (вищий адепт) перетне Гімалаї під час голоду й умножить мішки з рисом для мас, які гинуть, – як він міг би – ваші судді і збирачі податків ймовірно ув’язнили б його, щоб примусити признатися, який засік він пограбував. Такі точна наука і ваш реалістичний світ. І хоча ви, як ви говорите, вражені величезним степенем світового неуцтва по кожному предмету, який ви доречно характеризуєте як “декілька відчутних фактів, зібраних і грубо узагальнених, і спеціальний жаргон, введений для приховання людського невідання щодо усього, що лежить за цими фактами”, і хоча ви говорите про вашу віру в нескінченні можливості Природи, все ж ви згодні потратити своє життя на працю, що йде на користь тільки тій же самій точній науці…