Цариця Небесна
Стінопис Храму Св. Духу в Талашкіно Високо проходить небесна путь. Протікає ріка життя небезпечна. Берегами кам’янистими гинуть подорожні неумілі, які не знають, як розрізнити, де добро, а де зло. Милосердна Владичиця Небесна про подорожніх темних замислилася. Всеблагая на важких путях на допомогу йде. Ясним покровом хоче покрити людське все горе, гріховне. Зі світлого граду. З світлої (полум’яної) усіх ангельських сил обителі Преблагая здіймається. До берега річки життя Всесвятая наближається. Збирає святих керманичів Владичиця, за людський рід возносить моління. Трудам Цариці ангели дивуються. З твердині розворушені сонми[1] підіймаються. Світлі (Полум’яні), прекрасні сили в подвигу великому утверджуються. Трубним голосом Владичиці славу співають. Із-за твердих стін піднялися Архангели. Херувими, серафими оточують Богородицю. Власті, Престоли, Господствія юрбами спрямовуються. Наблизилися начала, таїну утворюючі. Духу Святому, Господу Великому передасть Владичиця моління. Про малих подорожан напоумлення, про Божих шляхів відвідування, про спасіння, заступництва, всепрощення. Подай, Господи, Великий Дух. Підіймається до тебе мольба велика. Богородиці моління пречисте. Вознесемо Заступниці подяку. Возвеличимо і ми Матір Господа : «Про Тебе радується, Благодатна, усяке створіння». [1] Сонм – велика група, зібрання кого-, чого-небудь.
|